Варґентін (кратер)

Варґентін
лат. Wargentin
Мозаїка знімків зонда Lunar Reconnaissance Orbiter (ширина зображення — 140 км)
Мозаїка знімків зонда Lunar Reconnaissance Orbiter
(ширина зображення — 140 км)

Мозаїка знімків зонда Lunar Reconnaissance Orbiter
(ширина зображення — 140 км)

49°32′ пд. ш. 60°26′ зх. д. / 49.53° пд. ш. 60.44° зх. д. / -49.53; -60.44
Небесне тілоМісяць
Типметеоритний
Діаметр85 км
ЕпонімПер Вільгельм Варгентін
Назву затверджено1935
У базах даних
GPN
SAI-index=271
Варґентін (Місяць, видимий бік)
Варґентін
Варґентін
CMNS: Варґентін у Вікісховищі

Варґентін (лат. Wargentin) — кратер на Місяці, біля південно-західного краю видимого боку. Діаметр — 85 км, координати центру — 49°32′ пд. ш. 60°26′ зх. д. / 49.53° пд. ш. 60.44° зх. д. / -49.53; -60.44. Дуже незвичний кратер[1]: його заповнює лава, що піднялася до вищого рівня, ніж довкола. З'явився у нектарському періоді[2].

Назва дана німецьким астрономом Йоганном Шретером[3][4] на честь шведського астронома і демографа Пера Вільгельма Варгентіна (1717—1783) і затверджена Міжнародним астрономічним союзом у 1935 році[5].

Опис кратера

Найближчі сусіди кратера — Інгірамі на заході; величезний кратер Шіккард на північному сході, кратер Несміт, що примикає до нього на сході, і великий кратер Фокілід на південному сході[6].

Кратер Варґентін примітний тим, що по вінця заповнений морською лавою. Її рівень значно вищий за навколишню місцевість і, таким чином, кратер є плато, що нагадує перевернуту тарілку (порівнюють його і з тонкою голівкою сиру[7]). При заповненні кратера лавою щось блокувало повернення лавових потоків у стан рівноваги і кратер заповнився майже до кромки вала. З плином часу на лавовій рівнині накопичилися світлі породи, викинуті при появі інших кратерів (ймовірно, в основному басейну Моря Східного), і нині альбедо чаші Варгентіна значно вище, ніж у типових базальтових відкладень[1].

Вал кратера значно поруйнований і поцяткований безліччю дрібних кратерів. Дно чаші кратера порівняно рівне, за винятком декількох невисоких гряд, що виходять із центру кратера, нагадуючи пташину лапу або зміїний язик[8].

Внаслідок розташування поблизу краю видимого диску Місяця кратер при спостереженнях із Землі здається овальним через перспективні спотворення[8].

Супутникові кратери

Ці кратери, розташовані в околицях Варгентіна, названо його ім'ям з доданням великої латинської літери[5]:

Варгентін Координати Діаметр, км
A 47°05′ пд. ш. 59°12′ зх. д. / 47.09° пд. ш. 59.2° зх. д. / -47.09; -59.2 (Варгентін A) 20,7
B 51°20′ пд. ш. 67°44′ зх. д. / 51.34° пд. ш. 67.74° зх. д. / -51.34; -67.74 (Варгентін B) 17,0
C 47°25′ пд. ш. 61°20′ зх. д. / 47.42° пд. ш. 61.34° зх. д. / -47.42; -61.34 (Варгентін C) 12,5
D 51°02′ пд. ш. 65°18′ зх. д. / 51.03° пд. ш. 65.3° зх. д. / -51.03; -65.3 (Варгентін D) 16,1
E 50°55′ пд. ш. 67°08′ зх. д. / 50.91° пд. ш. 67.14° зх. д. / -50.91; -67.14 (Варгентін E) 16,0
F 51°31′ пд. ш. 66°16′ зх. д. / 51.51° пд. ш. 66.26° зх. д. / -51.51; -66.26 (Варгентін F) 19,8
H 47°28′ пд. ш. 60°29′ зх. д. / 47.47° пд. ш. 60.48° зх. д. / -47.47; -60.48 (Варгентін H) 9,7
K 48°19′ пд. ш. 58°00′ зх. д. / 48.31° пд. ш. 58° зх. д. / -48.31; -58 (Варгентін K) 8,3
L 48°07′ пд. ш. 58°22′ зх. д. / 48.12° пд. ш. 58.36° зх. д. / -48.12; -58.36 (Варгентін L) 11,5
M 48°03′ пд. ш. 59°05′ зх. д. / 48.05° пд. ш. 59.09° зх. д. / -48.05; -59.09 (Варгентін M) 6,7
P 48°43′ пд. ш. 56°44′ зх. д. / 48.72° пд. ш. 56.74° зх. д. / -48.72; -56.74 (Варгентін P) 9,3

Примітки

  1. а б Rükl A. Atlas of the Moon / ed. by G. Seronik. — Cambridge, Massachusetts : Sky Publishing Corp, 2004. — P. 166–167. — ISBN 1-931559-07-4.
  2. Lunar Impact Crater Database (2011) Losiak et al, LPI Lunar Exploration Intern Program (2009). Revised by Ohman, LPI (2011).
  3. Whitaker E. A. Mapping and Naming the Moon: A History of Lunar Cartography and Nomenclature. — Cambridge University Press, 2003. — P. 218. — ISBN 9780521544146. — Bibcode:2003mnm..book.....W. (Other link [Архівовано 2018-06-23 у Wayback Machine.])
  4. Пугачева С. Г., Родионова Ж. Ф., Шевченко В. В., Скобелева Т. П., Дехтярева К. И., Попов А. П. Государственный Астрономический институт им. П.К. Штернберга, МГУ. Номенклатурный ряд названий лунного рельефа. — 2009. — С. 43-44. (описание)
  5. а б Wargentin. Gazetteer of Planetary Nomenclature. USGS Astrogeology Research Program.
  6. Кратер Варгентин з околицями на карті LAC-124 [Архівовано 28 березня 2021 у Wayback Machine.](рос.)
  7. Webb T. W. Celestial Objects for Common Telescopes. — London : Longman, Green, Longman, and Roberts, 1859. — P. 91.
  8. а б Wlasuk P. T. Observing the Moon. — Springer Science & Business Media, 2000. — P. 102. — ISBN 978-1-852-33193-1.

Посилання