Валеріо Чолі
Валеріо Чолі (італ. Valerio Cioli (Cigoli, Giogoli); також Чіґолі або Джоґолі; нар. бл. 1529, Сеттіньяно[5] —(25) 29 грудня 1599) — італійський скульптор епохи Відродження. Біографічні відомостіВалеріо Чолі народився близько 1529 (1530) року у Сеттіньяно, селі поблизу Флоренції[5]. На нього вплинули роботи його батька, Сімоне Чолі (італ. Simone Cioli)[5]. З 15 років працював із Ніколо Тріболо, через чотири роки переїхав до Риму, де працював із Рафаелло да Монтелупо[5]. Він помер у 1599 році. Його син, Сімоне Чолі, теж був скульптором[5]. Учнем Чолі був архітектор та скульптор Ґерардо Сільвані. РоботиНайвідомішою роботою є фонтан Баккіно (1560) у садах Боболі, біля входу на площу Пітті у Флоренції. Робота зображає карлика-блазня при дворі Козімо I, на іронічне прізвисько «Морґант» (на честь велетня з поеми Луїджі Пульчі «Морґант»), який голим сидить на черепасі, наче п'яний Бахус, звідти й назва[6]. 1579 року цю статую переробили на фонтан[7]. Відомо, що Чолі виконав статую й другого блазня, Барбіно (італ. Barbino)[8]. Ще дві роботи Чолі у співпраці з Джованні Сімоне Чолі (італ. Giovanni Simone Cioli) можна знайти в садах — «Людина, що копає» (італ. Uomo che vanga) і «Людина, що виливає відро у чан» (італ. Uomo che scarica il secchio in un tino). Інші його відомі роботи включають «Сатир із флягою» (італ. Satiro con fiasca; музей Барджелло) та уособлення музи Скульптури[5][а] на могилі Мікеланджело Буонарроті в базиліці Санта-Кроче. Разом із Джованні Вінченцо Казалі він допоміг завершити статую Івана Богослова (італ. San Giovanni Evangelista) для каплиці Сан-Лука в монастирі Сантіссіма-Аннунціата у Флоренції. Галерея
Примітки
Виноски
Джерела
|