|
Вайнштейн Самуїл Йосипович
Самуїл Йосипович Вайнштейн (12 лютого 1894, Житомир — січень 1942, Ленінград) — радянський, раніше російський, шахіст, один з перших діячів російського шахового руху. ЖиттєписСамуїл Йосипович Вайнштейн народився в Житомирі 12 лютого 1894 року в родині практикуючого лікаря. Його батько, доктор медицини Йосип Якович (Йосип Янкелевич) Вайнштейн (1855—1936), був фахівцем широкого профілю (ЛОР, внутрішні хвороби, урологія). Доктор і його дружина Есфірь Самуїлівна (Шмулівна) Вайнштейн (1862—1939) виростили п'ятьох дітей. У Самуїла Вайнштейна було дві сестри: Надія і Раїса, та два брати: Олександр і Фрідріх. Родина переїхала в Санкт-Петербург, і 1902 року Самуїл Вайнштейн вступив на підготовче відділення Петришуле. У 1912 році закінчив повний гімназійний курс Петришуле, отримавши перші уроки шахової гри під керівництвом вчителя математики Івана Мартиновича Зейбота. Ще навчаючись у гімназії, С. Вайнштейн відвідував Санкт-Петербурзькі шахові збори на Невському пр., 55. Його ім'я вперше з'являється в газетній шаховій хроніці в 1910-х роках. 1912 році він вступив на перший курс економічного відділення Санкт-Петербурзького Політехнічного інституту. В інституті вже був шаховий гурток, досить відомий у місті. Серед тих, хто його відвідував, були Іван Голубєв (1891—1942) і Петро Романовський (1892—1964), майбутні найближчі сподвижники Вайнштейна. Навесні 1914 року російські любителі шахів отримали дозвіл у Міністерстві внутрішніх справ створити «Всеросійське шахове товариство». Установчий з'їзд і вибори керівництва відбулися 23 квітня у приміщенні Санкт-Петербурзьких шахових зборів, яке від осені 1913 року розташовувалося на Ливарному пр, 10. 1914 року секретарем товариства став Вайнштейн. У 1924 році він став головою Всеросійського шахового союзу. У 1914 році взяв участь в одному з побічних турнірів XIX Конгресу Німецького шахового союзу. Разом з іншими російськими шахістами був інтернований. В 1914—1916 роках грав у турнірах російських військовополонених в Трібергу. Учасник низки чемпіонатів Петрограда (1920—1925). Організатор матчу по телеграфу Ленінград — Європа. Керівник шахового гуртка ленінградського Палацу піонерів (у 1930-х роках). Шаховий літератор. Один із засновників «Листка шахового гуртка Петрогубкомуни» (1921), журналу «Шаховий листок» (1922); завідував видавництвом «Шаховий листок» (з 1926). Перекладач книг Олександра Алехіна, Емануїла Ласкера, Зігберта Тарраша, Рудольфа Шпільмана, Макса Ейве та інших російською мовою. Серед його учнів були гросмейстери: Лариса Вольперт, Ольга Ігнатьєва, Марк Тайманов; майстри спорту — фіналісти всесоюзних першостей: Лев Аронсон, Василь Бившев, Юхим Столяр, Олександр Черепков; призери чемпіонатів Ленінграда: Кирило Виноградов, Наталія Карцева, Олена Михайлова, Тамара Михайлова. С. Й. Вайнштейн помер під час Німецько-радянської війни в блокадному Ленінграді в січні 1942 року. Спортивні досягнення
Література
Посилання
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
