uk %D0%92%D0%B0%D0%B0%D0%B3%D0%BD %D0%94%D0%B0%D0%B2%D1%82%D1%8F%D0%BD

Ваагн Давтян
Ваагн Давтян
вірм. Վահագն Դավթյան
Народився	15 серпня 1922 ; Арапгірd, Мамурет-уль-Азіз, Османська імперія
Помер	21 лютого 1996 (73 роки); Єреван, Вірменія
Поховання	могила Ваагна Давтянаd
Країна	СРСР ; Вірменія
Національність	вірмени
Місце проживання	Краснодар; Єреван
Діяльність	поет, перекладач, публіцист, громадський діяч, редактор
Alma mater	Faculty of Armenian Philologyd (1948)
Заклад	Grakan tertd , Q20509424? і Комітет з культурних зв’язків із закордонними країнамиd
Мова творів	вірменська
Членство	СП СРСР і Академія наук Вірменської РСР
Партія	КПРС
Учасник	німецько-радянська війна
Нагороди	;
	Ваагн Давтян у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Давтян.

Ваагн Давтя́н (вірм. Վահագն Դավթյան; 15 серпня 1922, Арапгір, Туреччина — 21 лютого 1996, Єреван, Вірменська РСР, СРСР) — вірменський поет, перекладач, заслужений діяч культури Вірменської РСР.

Життєпис

Народився 15 серпня 1922(19220815) року в місті Арапгір, Туреччина. Друкуватися почав 1935 року. Після закінчення середньої школи його призвали в армію, і почалася друга світова війна. Брав участь у німецько-радянській війні (1940—1942), був поранений і повернувся додому, вступив до Єреванського державного університету. 1948 року закінчив університет.

Літературний працівник, заступник редактора газети «Авангард^[hy]» (1945—1954).
Заступник редактора (1954—1959), а від 1962 до 1965 редактор вірменської «Літературної газети^[hy]».
Відповідальний редактор щотижневої газети «Голос батьківщини^[hy]» (1965—1967).
Головний редактор журналу «Совєтакан Аястан» (1981—1990).
Заступник голови Комітету з культурних зв'язків зі Спюрком^[ru] (1968—1981).
Голова Спілки письменників Вірменії (1990—1994).
1996 року став академіком (член-кореспондент — з 1986 року).

Член Спілки письменників СРСР (1959).

Помер 21 лютого 1996 в Єревані, де й похований у пантеоні Комітаса.

Так висловився про нього Левон Ананян, нинішній голова Спілки письменників Вірменії^[4]:

Ваагн Давтян є одним з найбільших поетів минулого століття, він входить до плеяди таких видатних майстрів, як Паруйр Севак, Геворк Емін, Сільва Капутикян.

Заслуги

Лауреат Державних премій (1977, 1985) Вірменської РСР
Відзначений премією ім. Е. Чаренца (1979).

Нагороди

Орден Трудового Червоного Прапора (13.08.1982) — за заслуги в розвитку радянської літератури і в зв'язку з 60-річчям з дня народження.
Орден Вітчизняної війни 2 ступеня (1.08.1986).
Орден «Знак Пошани» (14.08.1972) — за заслуги в галузі радянської літератури і в зв'язку з 50-річчям з дня народження.
Медаль «За трудову відзнаку» (27.06.1956).
Заслужений діяч культури Вірменської РСР.

Твори

У збірках віршів «Перша любов» (1947), «Ранок світу» (1950) виражені патріотичні почуття учасника німецько-радянської війни, любов до природи рідної землі. У віршах «Світанок у горах» (1957), «Літня гроза» (1964), «Пісня вина» (1966) поет глибоко проникає в моральний світ сучасника. Громадянськістю і ліризмом пройнята історична поема «Тондракійці» (1961), присвячена історичним подіям середньовічної Вірменії. 1969 року побачила світ книга історичних поем «Дим вогнища».