Білобереги (Підкарпатське воєводство)

Село Білобереги пол. Białobrzegi Координати 50°06′05″ пн. ш. 22°19′25″ сх. д. Країна ПольщаПольща Воєводство Підкарпатське воєводство Повіт Ланьцутський повіт Гміна Білобжеґі Висота центру 184 м Населення 2420 осіб (2011[1]) Часовий пояс UTC+1, влітку UTC+2 Телефонний код (+48) 17 Поштовий індекс 37-114 Автомобільний код RLA SIMC 0643519 GeoNames 776120 OSM ↑2978565 ·R (Гміна Білобереги) Білобереги Білобереги (Польща) Білобереги Білобереги (Підкарпатське воєводство)  Білобереги у Вікісховищі

Білобереги (Білобжеґі, Бялобжеґі, пол. Białobrzegi) — село, зараз адміністративний центр ґміни Білобжеґі, Ланьцутський повіт, Підкарпатське воєводство, південно-східна Польща. Населення — 2420 осіб (2011[1]).

Географія

Село розташоване за 8 кілометрів на північний схід від центру повіту міста Ланьцут і 24 кілометрів на схід від центру воєводства — міста Ряшів.

Історія

За податковим реєстром 1589 р. село входило до Тичинського округу Перемишльської землі Руського воєводства, у селі було 2 млини, 15 загородників, 7 коморників з тягловою худобою і 5 без неї.[2].

У 1772—1918 рр. Білобереги у складі Австро-Угорської монархії, у провінції Королівство Галичини та Володимирії. На 1831 р. рештки українського населення села становили 3 особи, які належали до греко-католицької парафії Дубно Каньчузького деканату Перемишльської єпархії[3]. На той час унаслідок півтисячоліття латинізації та полонізації українці лівобережного Надсяння опинилися в меншості.

Відповідно до «Географічного словника Королівства Польського» в 1895 році село належало до Ланьцутського повіту, було 95 будинків і 370 жителів.[4]

Востаннє греко-католики в селі фіксуються в шематизмі 1914 р.

У міжвоєнний період село входило до Ланьцутського повіту Львівського воєводства, в 1934—1939 рр. у складі ґміни Косіна.

Демографія

Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року[1][5]:

	Загалом	Допрацездатний вік	Працездатний вік	Постпрацездатний вік
Чоловіки	1181	293	764	124
Жінки	1239	289	700	250
Разом	2420	582	1464	374

Примітки

1. GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018.
2. Polska XVI wieku pod względem geograficzno-statystycznym. T. 7. Ziemie ruskie. Ruś Czerwona. Cz. 1. — p. 13. Архів оригіналу за 10 березня 2016. Процитовано 29 грудня 2017.
3. Schematismus Universi Venerabilis Cleri Dioeceseos Graeco Catholicae Premisliensis pro Anno Domini 1831, p. 56. Архів оригіналу за 10 листопада 2017. Процитовано 29 грудня 2017.
4. Białobrzegi 2(1) // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1880. — Т. I. — S. 188. (пол.)
5. Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. Pojęcia stosowane w statystyce publicznej [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Архів оригіналу за 20 вересня 2018. Процитовано 14 серпня 2018.

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Білобереги (Підкарпатське воєводство)