Бійчик (техніка)

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Бійчик (значення).

Бі́йчик[1], також бойо́к[2], заст. клю́па[3] — елемент механізму або машини (верстата, інструмента), що передає вдарну дію. Бійчиками зовуться обидві вдарні поверхні. Бійчик, як правило, є монолітною деталлю.

Застосування бійчика

Бійчик застосовують, коли неможливо надати потрібних міцнісних та інших властивостей тим елементам конструкції, які мали б здійснювати вдарну дію без бійчика, та/або коли вимагається часта заміна деталі у зв'язку з її звичайним зносом.

Примітки

  1. ↑ https://classes.ru/all-ukrainian/dictionary-ukrainian-russian-polytechnical-term-4951.htm Українсько-російський політехнічний словник
  2. ↑ Бойок // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  3. ↑ Клюпа // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.

Джерело