Бідасюк Прокіп Якович

Бідасюк Прокіп Якович
Народження14 березня 1895(1895-03-14)
Деркачі, Старокостянтинівський район, Кам'янець-Подільська область, СРСР
Смертьневідомо
Країна Російська імперія
 УНР
 СРСР
Діяльністькераміст
Напрямокбойчукізм
ВчительСедляр Василь Теофанович
ПрацівникБудянський фаянсовий завод і Васильківський майоліковий завод
УчасникРадянсько-українська війна (1917—1921)

Прокіп Якович Бідасю́к (нар. 14 березня 1895, Деркачі — пом. ?) — український майстер художньої кераміки; представник межигірської керамічної школи.

Життєпис

Народився 14 березня 1895 року в селі Деркачах Старокостянтинівського повіту, Волинської губернії Російської імперії (нині Хмельницький район, Хмельницької області, Україна)[1]. Пройшов Радянсько-українську війну 1917—1921 років[2].

1923 року Бідасюка без іспитів прийняли у Межигірський художньо-керамічний технікум, який він успішно закінчив 1930 року[2]. Його вчителем був Василь Седляр — український художник, що належав до творчої групи «бойчукістів»[3].

З 1930 до 1934 року працював на Будянському фаянсовому заводі разом із іншими послідовниками Михайла Бойчука — Пантелеймоном Мусієнко, Ніною Федоровою та Павлом Іванченком. Створював багато оригінальних форм: вази, декоративні блюда, тарілки, куманці й кухлі. За спогадами очевидців, особливо майстру вдавалися розписи, що зображали коней. Його статуетки «Жниця», «Піонери» та інші пішли у виробництво одразу. Згодом Прокопа Бідасюка прийняли у члени Спілки художників СРСР[2].

У 1940-х роках працював на Васильківському майоліковому заводі на Київщині разом із іншими місцевими народними майстрами[4].

Творчість

Декоративне блюдо, кераміка, кольорова глазур. 1957.

Серед робіт Прокопа Бідасюка — вази, декоративні блюда, тарілки, куманці, кухлі, баранці, іграшки. З 1927 року він неодноразово брав участь у республіканських виставках.

Твори майстра зберігаються в Національному музеї українського народного декоративного мистецтва в Києві.

2019 року Павло Гудімов презентував у Національному музеї українського народного декоративного мистецтввиставковий проєкт «Завод» — виставку української народної кераміки з роботами працівників Васильківського майолікового заводу, у тому числі Прокопа Бідасюка[5].

Примітки

  1. ↑ Чабан, К. А., ред. (2019). Календар знаменних і пам’ятних дат Хмельниччини на 2020 рік (PDF) (українською) . Хмельницький: Хмельницька обласна універсальна наукова бібліотека. с. 28. Архів оригіналу (PDF) за 9 квітня 2022. Процитовано 9 квітня 2022.
  2. ↑ а б в Мироненко, Н. Г. (2011). Діяльність Бойчукістів на будянському фаянсовому заводі (1917-1941). Вісник Харківської державної академії дизайну і мистецтв. № 3. с. 49—52. ISSN 1993-6400. Архів оригіналу за 29 квітня 2022. Процитовано 9 квітня 2022.
  3. ↑ Марченко, Марина (13 січня 2020). «Бойчукісти»... day.kyiv.ua (укр.). День. Архів оригіналу за 9 квітня 2022. Процитовано 9 квітня 2022.
  4. ↑ Васильківська кераміка та твори мистецької династії Денисенків у фондовій колекції НМНАПУ | Музей просто неба (Пирогово). www.pyrohiv.com. Архів оригіналу за 1 квітня 2022. Процитовано 9 квітня 2022.
  5. ↑ Марченко, Марина (6 вересня 2019). Добрі звірі у музеї. prostir.museum (українською) . Архів оригіналу за 9 квітня 2022. Процитовано 10 квітня 2022.

Література