Бюро журналістських розслідувань (Лондон)

Бюро журналістських розслідувань
АбревіатураTBIJ(англ.)
ТипНеприбуткова
Засновано2009
МетаЖурналістське розслідування
Країна Велика Британія
Штаб-квартираЛондон
РозташуванняЛондон, Велика Британія
Ключові особиголовний редактор Рейчел Олдройд[en], редактор з розслідувань Мейріон Джонс[en], редактор з виробництва Miriam Wells, редактор лабораторії даних Megan Lucero
Вебсайт: thebureauinvestigates.com

Бюро журналістських розслідувань (англ. Bureau of Investigative Journalism; скорочено TBIJ або просто "Бюро") - неприбуткова новинна організація, що базується в Лондоні. Заснована 2010 року і проводить розслідування, які «викликають публічний інтерес», та фінансується за рахунок благочинності[1]. Бюро співпрацює з видавцями та власниками телерадіокомпаній, щоб максимально поширити вплив власних розслідувань[2]. З моменту заснування Бюро співпрацювало з такими передачами, як «Шаблон:Нн», «Ньюзнайт[en]» і «Файл-он-4[en]» компанії Бі-Бі-Сі, Новини 4-го каналу 4[en] та Діспетчез[en] компанії Ченнел-фор, а також газетами «Файненшл таймз», «Дейлі телеґраф» та «Санді таймз» та іншими[3]. Бюро висвітлювало широкий спектр подій і здобуло численні нагороди, зокрема, за висвітлення війн між дронами та розслідування звинувачень у вбивстві "об'єднаного товариства"[4]. Його головна редакторка - Рейчел Олдройд[en][5].

Історія

2010 року Бюро заснували колишня репортерка газети Санді-таймз Елейн Поттер, яка працювала над викриттям скандалу з талідомідом, зі своїм чоловіком Девідом Поттером[en], засновником компанії з розробки програмного забезпечення Psion[en]. Початкове фінансування проекту, в розмірі 2 млн. фунтів стерлінгів, надав благодійний фонд Поттерса[6]. Одним із джерел натхнення Елейн називає неприбуткову організацію ProPublica, створену за два роки до того, що базується в Нью-Йорку, діє з подібною місією, й також фінансується за рахунок благочинності[7].

Додаткова підтримка надійшла від Міського університету Лондона[en], що надав приміщення під офіс[8], а також від компанії Google, яка надала програмне забезпечення та провела навчання[6].

Напередодні початку роботи виконувачем обов'язків редактора був Стівен Ґрей[en][9], до того як першим постійним головним редактором став Ієн Овертон[en][10].

У грудні 2012 року Крістофер Гірд, колишній редактор команди Інсайту (Санді-таймз)[en], змінив Ієна Овертона на цій посаді[11], а 2014 року головною редакторкою стала Рейчел Олдройд[en][5].

Відомі розслідування

Рейд США на Яклу (Ємен)

29 січня 2017 року Сили спеціальних операцій США провели операцію в селі Якла, район Кіфа[12][13], провінції Аль-Байда в центральному Ємені. Це був перший рейд, санкціонований президентом Дональдом Трампом[14]. Американські військові спочатку заперечували наявність жертв серед мирного населення, але пізніше заявили, що ведуть розслідування, чи вони були[15]. У ході розслідування, проведеного Бюро на місці, було виявлено, що загинуло 9 дітей віком до 13 років, а наймолодшою жертвою стала тримісячна дитина. Окрім дев'яти дітей, також було вбито одну вагітну жінку[16]. Ґардіан[17], Ньюзвік[18] та багато інших ЗМІ підхопили цей сюжет.

Операції агентства "Bell Pottinger" в Іраку

2 жовтня 2016 року Бюро, у співпраці з газетою Санді-таймз, повідомило, що Пентагон заплатив британському PR-агентству "Bell Pottinger" $ 540 млн. за створення фальшивих відео про терористів, фейкових статей для арабських інформаційних каналів та відео з пропагандою[19][20].

Розслідування Ебіґейл Філдінґ-Сміт та Крофтона Блека викрили деталі цієї багатомільйонної операції. З травня 2007 року по грудень 2011 року, згідно з Таймз і Бюро, Міністерство оборони США заплатило агентству Bell Pottinger за п'ять контрактів[21] [22]. Лорд Белл підтвердив, що агентство Bell Pottinger доповіло Пентагону, ЦРУ та Раді національної безпеки США про свою роботу в Іраку[23].

Смерть від стійкості до антибіотиків

Бюро продовжує розслідувати загрозу, викликану бактеріями стійкими до антибіотиків. У грудні 2016 року Мадлен Девіс, у співпраці з газетою Санді-телеґраф, виявила, що супербактерії вбивають щонайменше вдвічі більше людей, ніж за оцінками уряду[24]. У жовтні 2016 року Ендрю Васлі, працюючи з Ґардіан, виявив, що свинина, інфікована метицилін-резистентним золотистим стафілококом[en], продається в мережах супермаркетів Asda та Sainsburys[25].

Таємна війна дронів

Бюро моніторить людські втрати внаслідок ударів дронів у Пакистані[en], Ємені[en] та Сомалі. У Ємені та Сомалі ці цифри також включають жертви внаслідок ударів дронів, авіаударів, ракетних ударів і наземних операцій. На відміну від інших організацій, що відстежують такі випадки загибелі, Бюро зосереджується на визначенні смертельних випадків серед невійськових, включаючи дітей[26]. Дані цього дослідження опубліковані в Інтернеті[27]. 2013 року Джек Серле став одним із трьох репортерів Бюро, що виграли премію Марти Ґеллгорн в галузі журналістики за "їхнє дослідження дронових воєн Барака Обами та їх наслідків для цивільних осіб"[28].

Бінарні опціони

Серія статей 2016 року авторства Мелані Ньюман викрила "справжніх вовків з Волл-стріт", що були учасниками шахрайства з бінарними опціонами. За даними глави кримінального відділу Національного бюро розвідки шахрайства, детектива-головного інспектора Енді Файфа, це найбільше шахрайство, яке нині здійснюється проти британських об'єктів. Щодня поліція отримує в середньому два звіти про шахрайства з бінарними торговими опціонами, а пересічний інвестор втрачає 16 тис. фунтів стерлінгів. Файф описав це як "лише вершину айсберга", тому що про більшість шахрайств не повідомляють у поліцію, оскільки шахраї зазвичай перебувають за кордоном[29].

Об'єднане товариство

У лютому 2016 року Верховний суд Великої Британії постановив, що закон про «об'єднане товариство[en]» у справах про вбивство, який дозволяє пред'явити звинувачення декільком особам в одному й тому ж злочині, хоча вони, можливо, відігравали в ньому зовсім різні ролі, був неправильно витлумачений[30]. Це сталось після тривалого розслідування Бюро про об'єднане товариство[31]. Бюро виявило, що чорношкірих британців більш ніж утричі частіше засуджують до довічного ув'язнення за звинуваченням в об'єднаному товаристві, ніж усіх інших ув'язнених[32]. Троє репортерів Бюро, включаючи Мейва Маккленагана, отримали нагороду Ради адвокатів[en] за юридичний репортаж у 2013-14 роках за висвітлення цього випадку[33].

Мільйони, украдені в Європи

Це розслідування, у співпраці з Файненшл таймз, про те, як використали структурні фонди Європейського Союзу, й чи така політика досягла поставлених цілей[34]. Виявилось, що організовані злочинні синдикати виводили мільйони євро, і ці гроші використали для підтримки багатонаціональних корпорацій замість малих та середніх підприємств, включаючи фінансову допомогу для тютюнової фабрики British American Tobacco[34]. Бюро, спільно з компанією Бі-Бі-Сі, створило про цю історію[35] серію програми «Файл на 4[en]» яка отримала Європейський приз за репортаж Університетської асоціації сучасних європейських студій (UACES)[36].

Прихований вплив лобіювання

Фірма зі зв'язків з громадськістю Bell Pottinger[en] була в центрі операції з прихованою зйомкою Бюро, історію про яку опублікувала газета Індепендент. У кадрі вище керівництво запевняє, що може організувати розмову прем'єр-міністра Великої Британії Девіда Камерона з китайським прем'єром від імені одного з їхніх клієнтів протягом 24 годин, і що у них є команда, яка "сортує" негативне висвітлення у Вікіпедії[37].

Згодом агентство Bell Pottinger поскаржилось у Комісію з розгляду скарг щодо преси[en] на це розслідування, проте скаргу відхилили[38].

Смерть у поліцейському відділку

Розслідування у співпраці з газетою Індепендент виявило, що кількість людей, яка померла у поліцейському відділку, після примусового затримання, була вищою, ніж в офіційних даних. Причиною стало виключення кожного, хто помер після затримання, але на той час не був офіційно заарештованим[39]. Бюро також повідомило про свої висновки на Бі-Бі-Сі в серії програми Файл-он-4[40].

Цей репортаж отримав Нагороду ГО "Міжнародна амністія" в галузі медіа[en][41].

Журнали війни в Іраку

Журнали війни в Іраку[en] - це 391 832 засекречених польових звіти армії США, що потрапили на сайт WikiLeaks[42] через витік. Перш ніж опублікувати їх у повному об'ємі онлайн, він поділився ними з багатьма інформаційними організаціями, включаючи Бюро[43]. Бюро працювало разом з каналами Аль-Джазіра [44] та Channel 4[45], щоб проаналізувати документи, які детально описують катування, страти без суду та військові злочини, здійснені армією США[46].

Репортажі Бюро отримали Нагороду ГО "Міжнародна амністія" в галузі медіа[en][47].

Критика

Ньюзнайт і звинувачення МакЕлпайна

Бюро зазнало серйозної критики після інциденту Ньюзнайт МакЕлпайна, який стався в листопаді 2012 року. Програма Бі-Бі-Сі-Ньюзнайт транслювала розслідування скандалу про насилля над дітьми у Північному Вельсі. Репортаж вів Анґус Стіклер, якого Бюро відрядило в Бі-Бі-Сі. У своєму репортажі Стіклер стверджував, що відомий, але неназваний, колишній політик-консерватор змушував дітей до сексу в 1970-х роках[48]. Користувачі мережі Twitter та інших соціальних мереж одразу ж подумали, що це Лорд МакЕлпайн[en]. Після того, як газета Ґардіан написала, що це припущення помилкове, Лорд МакЕлпайн оприлюднив рішуче заперечення[49]. Обвинувач безумовно й щиро вибачився, визнавши, що як тільки він побачив фотографію тієї людини, то зрозумів, що помилився[50]. Пізніше того ж дня Генеральний директор компанії Бі-Бі-Сі[en] Джордж Ентвістл[en] подав у відставку[48]. Головний редактор Бюро Ієн Овертон та Анґус Стіклер також подали у відставку.

Примітки

  1. "Journalism bureau opens for business with seven investigations on the go" [Архівовано 18 вересня 2021 у Wayback Machine.], Гардіан, 27 April 2010. Accessed 26 September 2015.
  2. "About the Bureau" [Архівовано 29 січня 2017 у Wayback Machine.], The Bureau of Investigative Journalism. Accessed 20 April 2015.
  3. "Profile: Bureau of Investigative Journalism" [Архівовано 18 вересня 2021 у Wayback Machine.], BBC News, 12 November 2012. Accessed 20 April 2015.
  4. Архівована копія. Архів оригіналу за 29 січня 2017. Процитовано 23 червня 2019.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) [Архівовано 2017-01-29 у Wayback Machine.]
  5. а б "Trustees appoint new Managing Editor" [Архівовано 28 вересня 2015 у Wayback Machine.], The Bureau of Investigative Journalism, 23 October 2014. Accessed 20 April 2015.
  6. а б "UK investigative journalism bureau wins £2m grant" [Архівовано 3 лютого 2019 у Wayback Machine.], Press Gazette, 17 July 2010. Accessed 12 October 2015.
  7. "Investigative Bureau Tries to Make Up for British News Cutbacks" [Архівовано 19 листопада 2016 у Wayback Machine.], Нью-Йорк таймс, 4 April 2010. Accessed 26 September 2015.
  8. "'I want to see the decomposing corpse,' says bureau chief" [Архівовано 10 лютого 2019 у Wayback Machine.], Індепендент, 23 October 2011. Accessed 16 October 2015
  9. "£2m boost for independent investigative journalism bureau" [Архівовано 5 липня 2020 у Wayback Machine.], Гардіан, 17 July 2010. Accessed 18 September 2009.
  10. "Investigative bureau appoints Overton" [Архівовано 4 січня 2018 у Wayback Machine.], Гардіан, 21 September 2009. Accessed 27 April 2010.
  11. "Former Insight chief Christopher Hird made editor of The Bureau of Investigative Journalism" [Архівовано 4 лютого 2019 у Wayback Machine.], Press Gazette, 6 December 2012. Accessed 12 October 2015.
  12. US Special Operations Forces attack Yemen’s Bayda, kill 57: Reports. Архів оригіналу за 2 лютого 2017. Процитовано 23 червня 2019.
  13. Wadi Yakla, Yemen Area Map.
  14. Eric, Schmitt; David E., Sanger (1 лютого 2017). Questions Cloud U.S. Raid on Qaeda Branch in Yemen. New York Times. № Web. Архів оригіналу за 29 квітня 2019. Процитовано 2 лютого 2017.
  15. U.S. Raid in Yemen Garners Intelligence. Архів оригіналу за 30 грудня 2017. Процитовано 15 вересня 2017.
  16. Namir Shabibi, Nasser al Sane: Nine young children killed: The full details of botched US raid in Yemen [Архівовано 18 лютого 2017 у Wayback Machine.], The Bureau of Investigative Journalism, February 8, 2017
  17. Borger, Julian; Jacobs, Ben (8 лютого 2017). Yemen wants US to reassess counter-terrorism strategy after botched raid. Архів оригіналу за 12 листопада 2020. Процитовано 15 вересня 2017.
  18. The full details of Trump’s botched Yemen raid that killed nine children. 9 лютого 2017. Архів оригіналу за 16 вересня 2017. Процитовано 15 вересня 2017.
  19. Crofton Black; Abigail Fielding-Smith; Jon Ungoed-Thomas (2 жовтня 2016). Lord Bell ran $540m covert PR ops in Iraq for Pentagon. The Times. London. Архів оригіналу за 13 жовтня 2016. Процитовано 12 жовтня 2016.
  20. Crofton Black, Abigail Fielding-Smith (2 жовтня 2016). Pentagon Paid for Fake 'Al Qaeda' Videos. The Daily Beast. Архів оригіналу за 13 жовтня 2016. Процитовано 12 жовтня 2016.
  21. Fielding-Smith, Abigail; Black, Crofton; Ungoed-Thomas, Jon (2 жовтня 2016). Soap operas and fakery: selling peace in Iraq. The Times. Архів оригіналу за 19 червня 2019. Процитовано 23 червня 2019.
  22. Black, Abigail Fielding-Smith and Crofton. Fake News and False Flags. Архів оригіналу за 13 вересня 2017. Процитовано 15 вересня 2017.
  23. Gordon, Amie (2 жовтня 2016). PR firm set up by Margaret Thatcher's spin doctor ran a 'top-secret' £416m propaganda operation during Iraq war writing soap operas and tracking al-Qaeda terrorists using fake jihad films. The Daily Mail. Архів оригіналу за 16 серпня 2020. Процитовано 23 червня 2019.
  24. Superbugs killing twice as many people as government says. Архів оригіналу за 19 лютого 2017. Процитовано 15 вересня 2017. [Архівовано 2017-02-19 у Wayback Machine.]
  25. Wasley, Andrew; Hansen, Kjeld; Harvey, Fiona (3 жовтня 2016). Revealed: MRSA variant found in British pork at Asda and Sainsbury's. Архів оригіналу за 16 вересня 2017. Процитовано 15 вересня 2017.
  26. "Drone Strikes Kill Innocent People. Why Is It So Hard to Know How Many?" [Архівовано 11 серпня 2019 у Wayback Machine.], The New Republic, 25 October 2013. Accessed 25 October 2015.
  27. "There’s Not Enough Data On Civilian Drone Casualties" [Архівовано 19 лютого 2017 у Wayback Machine.], FiveThirtyEight, 23 April 2015. Accessed 25 October 2015.
  28. "Previous Winners" [Архівовано 22 квітня 2014 у Wayback Machine.], Martha Gellhorn Prize for Journalism. Accessed 25 October 2015.
  29. ‘Killers having lunch’: The real life Wolves of Wall Street. Архів оригіналу за 19 лютого 2017. Процитовано 15 вересня 2017. [Архівовано 2017-02-19 у Wayback Machine.]
  30. Joint Enterprise: Praise for Bureau’s role in run-up to historic Supreme Court decision. Архів оригіналу за 1 червня 2016. Процитовано 15 вересня 2017. [Архівовано 2016-06-01 у Wayback Machine.]
  31. "'Joint enterprise' prosecution figures released" [Архівовано 23 лютого 2019 у Wayback Machine.], BBC News, 1 April 2014. Accessed 1 November 2015.
  32. "Joint Enterprise: The legal doctrine which critics say has caused hundreds of miscarriages of justice" [Архівовано 12 січня 2018 у Wayback Machine.], Індепендент, 17 December 2014. Accessed 1 November 2015.
  33. "Bar Council announces legal reporting awards" [Архівовано 16 вересня 2017 у Wayback Machine.], General Council of the Bar, 10 November 2014. Accessed 1 November 2015.
  34. а б "Europe’s grand vision loses focus" [Архівовано 2 січня 2011 у Wayback Machine.], Файненшл таймс, 29 November 2010. Accessed 18 October 2015.
  35. "BBC Radio 4 - File on 4, Europe's Missing Millions" [Архівовано 18 грудня 2019 у Wayback Machine.], BBC News, 5 December 2010. Accessed 1 March 2013.
  36. "UACES Reporting Europe Prize 2011 Winners" [Архівовано 26 березня 2012 у Wayback Machine.], UACES Reporting Europe. Accessed 1 March 2013.
  37. "Caught on camera: top lobbyists boasting how they influence the PM" [Архівовано 8 грудня 2011 у Wayback Machine.], Індепендент, 26 July 2012. Accessed 1 November 2015.
  38. "A victory for investigative journalism as PCC rejects complaint by Bell Pottinger against The Independent" [Архівовано 28 вересня 2019 у Wayback Machine.], Індепендент, 26 July 2012. Accessed 1 November 2015.
  39. "Rate of deaths in custody is higher than officials admit" [Архівовано 6 грудня 2016 у Wayback Machine.], Індепендент, 31 January 2012. Accessed 1 March 2013.
  40. "Deaths in police custody figures 'understated'" [Архівовано 17 червня 2020 у Wayback Machine.], BBC News, 31 January 2012. Accessed 24 October 2015.
  41. "Amnesty announces 2011 Media Awards winners" [Архівовано 24 лютого 2020 у Wayback Machine.], Amnesty International, 30 May 2012. Accessed 24 October 2015.
  42. "The WikiLeaks Iraq War Logs: Greatest Data Leak in US Military History" [Архівовано 25 травня 2019 у Wayback Machine.], Шпіґель, 22 October 2010. Accessed 18 October 2015
  43. "The Man Who Spilled the Secrets" [Архівовано 27 вересня 2019 у Wayback Machine.], Vanity Fair, February 2011. Accessed 18 October 2015.
  44. "WikiLeaks releases secret Iraq file" [Архівовано 16 червня 2019 у Wayback Machine.], Аль-Джазіра, 24 October 2010. Accessed 18 October 2015
  45. "Iraq secret war files, 400,000 leaked" [Архівовано 17 липня 2019 у Wayback Machine.], Channel 4, 22 October 2011. Accessed 18 October 2015.
  46. "Iraq war logs: secret files show how US ignored torture" [Архівовано 22 червня 2013 у Wayback Machine.], Гардіан, 22 October 2010. Accessed 18 October 2015.
  47. "Amnesty announces 2011 Media Awards winners" [Архівовано 14 липня 2019 у Wayback Machine.], Amnesty International, 24 May 2011. Accessed 18 October 2015.
  48. а б "BBC crisis: timeline of events" [Архівовано 5 лютого 2019 у Wayback Machine.], The Telegraph, 15 November 2012. Accessed 15 November 2015.
  49. Leigh, David; Morris, Steven; Van der Zee, Bibi (8 листопада 2012). "Mistaken identity" led to top Tory abuse claim. The Guardian. London. Архів оригіналу за 1 грудня 2016. Процитовано 9 листопада 2012.
  50. "Lord McAlpine victim of mistaken identity, abused man says" [Архівовано 25 вересня 2021 у Wayback Machine.], BBC News, 9 November 2012. Accessed 15 November 2015.

Посилання