Бутник Степан Данилович

Бутник Степан Данилович
Народження	23 грудня 1873 (4 січня 1874)  Баришівка, Переяславський повіт, Полтавська губернія, Російська імперія
Смерть	3 липня 1952(1952-07-03)  (78 років)
	Полтава, Українська РСР, СРСР
Країна	Російська імперія   СРСР
Жанр	портрет  і пейзаж
Діяльність	художник
Діти	Бутник-Сіверський Борис Степанович
Брати, сестри	Бутник Іван Данилович

Степан Данилович Бу́тник (нар. 4 січня 1874, Баришівка — пом. 3 липня 1952, Полтава) — український живописець і графік. Брат графіка Івана Бутника, батько мистецтвознавця Бориса Бутника-Сіверського.

Біографія

Народився 23 грудня 1873 [4 січня 1874](18740104) року в містечку Баришівці (нині селище міського типу у Київській області, Україна).

Художньої освіти не мав. У 1890 році переїхав до Чернігова. У 1895 році, від Переяславської ремісничої управи, отримав дозвіл займатися малярським портретним ремеслом. З 1932 року жив у Полтаві. Помер у Полтаві 3 липня 1952 року.

Творчість

Працював у галузі живопису і книжкової графіки. Автор портретів, пейзажів. Серед робіт:

живопис

• «Автопортрет» (1899);
• «Одна лишилася» (1902);
• «Спогади» (1905);
• «Невтішні вісті» (1905—1906);
• «Портрет доньки Оксани» (1906);
• «За працею» (1907);
• «Бабуся» (1908);
• «Портрет сина Бориса в чумацькому одязі» (1914—1915);
• «Портрет доньки Оксани» (1926);
• «Автопортрет» (1935);
• «Михайло Коцюбинський слухає лірника» (1940).

книжкові ілюстрації до

• читанки «Ясні зорі» (Полтава, 1918);
• дитячих книжок:
  • «Омелькова сімеєчка» (12 малюнків, 1927–1930);
  • «Сорока-білобока» (10 малюнків, 1930-ті).

Ним підготовлені до друку 100 невеликих листівок на сюжети українських приказок, прислів'їв, загадок (кінець 1940-х — початок 1950-х років).

Автор ілюстрацій до творів:

• Івана Франка «Лисиця і дрозд» і «Лисичка-кума» (обидві — 1929);
• Михайла Коцюбинського «Подарунок на іменини», «Він іде», «Лялечка», «Ціпов'яз», «Сміх» (усі — 1938).

У 1918 році у Полтаві ним видано серію малюнків «Кобзарі і лірники».

Не видані заставки та ілюстрації до українських народних дум — «Сестра і брат», «Мати-удова», «Хведір Безрідний», «Маруся Богуславка», «Олексій Попович», «Три брати Озівські», «Козак-нетяга Фесько Ганжа Андибер» (усі — 1918—1919).

Твори художника експонувалися на виставках у Чернігові у 1899 році, Києві у 1904 році, Санкт-Петербурзі й Одесі у 1906 році. Окремі роботи зберігаються у Полтавському художньому музеї, Літературно-меморіальному музеї Михайла Коцюбинського у Чернігові.

Література

• Бутники // Митці України : Енциклопедичний довідник. / упоряд. : М. Г. Лабінський, В. С. Мурза ; за ред. А. В. Кудрицького. — Київ : «Українська енциклопедія» імені М. П. Бажана, 1992. — С. 97 . — ISBN 5-88500-042-5.;
• Ханко В. М. Бутник Степан Данилович // Мистецтво України: енциклопедія: у 5 томах. / редколегія: А. В. Кудрицький (відп. ред.) [та ін.]. — Київ: «Українська енциклопедія» імені М. П. Бажана, 1995, Том 1 : А-В . — 1995, сторінка 272;
• Ханко В. М. Бутник Степан Данилович // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ, Коорд. бюро Енцикл. Сучас. України НАН України. — К. : Поліграфкнига, 2004. — Т. 3 : Біо — Бя. — 695 с. — ISBN 966-02-2682-9. — сторінка 656.

Біографії   Живопис   Графіка   Полтава