Бутич Іван Лукич
Бутич Іван Лукич (21 вересня 1919, с. Усівка, Пирятинський повіт, Полтавська губернія, УНР — 9 травня 2007, Київ, Україна)— український історик-джерелознавець і архівіст. Член Наукового товариства імені Шевченка (1992). БіографіяНародився в с. Усівка Пирятинського повіту Полтавської губернії (нині село Пирятинського району Полтавської області України). Закінчив Київський державний університет (1945). Кандидат історичних наук (1950). Іван Бутич працював в архівному управлінні НКВС УРСР, потім начальником науково-видавничого відділу архівного управління МВС УРСР. У 1954—1971 роках був начальником науково-видавничого відділу Архівного управління при РМ УРСР. У 1958—1965 роках також відповідальний редактор «Науково-інформаційного бюлетеня Архівного управління УРСР», а у 1965—1971 роках — журналу «Архіви України». З «Інформації» КДБ у серпні 1968:
Співзасновник і співредактор міжвідомчого збірника «Історичні джерела та їх використання» (1964–1971). У 1971—1991 роках працював у редакції Історії Міст і Сіл УРЕ, з 1991 — провідний науковий співробітник Інституту української археографії АН України. Наукова діяльністьАвтор праць з архівознавства, історіографії, краєзнавства істор. Був ініціатором і співупорядником документальних збірок про Т.Шевченка (1963), І.Франка (1966), Лесю Українку (1971). Був науковим редактором ”Історії міст і сіл Української РСР”, яка вийшла у 26 томах. Тв.:
ВідзнакиЛауреат премії НАН України імені М. С. Грушевського (1998). ПриміткиДжерела
Посилання |