Будо-Літки

село Будо-Літки
Країна Україна Україна
Область Житомирська область
Район Коростенський район
Тер. громада Лугинська селищна громада
Код КАТОТТГ UA18060110070047034
Основні дані
Засноване 1665
Населення 218 (2001)
Площа 0,95 км²
Густота населення 229,47 осіб/км²
Поштовий індекс 11342
Географічні дані
Географічні координати 50°58′31″ пн. ш. 28°20′5″ сх. д. / 50.97528° пн. ш. 28.33472° сх. д. / 50.97528; 28.33472
Середня висота
над рівнем моря
201 м
Найближча залізнична станція Лугини
Відстань до
залізничної станції
8 км
Місцева влада
Адреса ради вул. Михайла Грушевського, буд. 2-А смт Лугини, Коростенський р-н, Житомирська обл., 11301
Карта
Будо-Літки. Карта розташування: Україна
Будо-Літки
Будо-Літки
Будо-Літки. Карта розташування: Житомирська область
Будо-Літки
Будо-Літки
Мапа
Мапа

Бу́до-Лі́тки (Буда-Літківська) — село в Україні, у Лугинській селищній територіальній громаді Коростенського району Житомирської області. Кількість населення становить 218 осіб (2001). У 1954—2016 роках — адміністративний центр колишньої Будо-Літківської сільської ради.

Географія

Розташоване за 15 км південніше смт Лугини та за 8 км від найближчої залізничної станції Лугини[1].

Населення

Наприкінці 19 століття кількість населення становила 295 осіб, дворів — 46[2], у 1906 році нараховувалося 351 житель, дворів — 57[3], у 1923 році — 83 двори та 410 мешканців[4].

Станом на 1972 рік кількість населення становила 392 особи, дворів — 123[1].

Відповідно до результатів перепису населення СРСР, кількість населення, станом на 12 січня 1989 року, становила 265 осіб[5]. За даними перепису 2001 року населення села становило 218 осіб, з них 96,33 % зазначили рідною українську мову, 2,75 % — російську, а 0,92 % — іншу[6].

Історія

Поселення відоме з XVII століття[1]. Наприкінці 19 століття — Буда-Літківська (пол. Buda Litkowska), село Лугинської волості Овруцького повіту Волинської губернії, за 60 верст від Овруча[2].

У 1906 році — Буда-Літківська (рос. Буда-Литковская), сільце Лугинської волості (2-го стану) Овруцького повіту Волинської губернії. Відстань до повітового центру, м. Овруч, становила 63 версти. Найближче поштово-телеграфне відділення розташовувалося в містечку Іскорость[3].

У березні 1921 року, в складі волості, передане до новоствореного Коростенського повіту Волинської губернії[4]. У 1923 році — сільце Буда-Літківська, увійшло до складу новоствореної Радогощанської сільської ради, котра, 7 березня 1923 року, включена до складу новоутвореного Лугинського району Коростенської округи[7]. Відстань до районного центру, міст. Лугини, становила 15 верст, до центру сільської ради, с. Радогоща — 3 версти[4].

Під час німецько-радянської війни участь у бойових діях брали 55 місцевих жителів, з них 27 осіб загинуло, 19 — нагороджено орденами і медалями. На їх честь у 1947 році встановлено обеліск Слави.

В радянські часи в селі розміщувалася центральна садиба колгоспу ім. В. В. Куйбишева, котрий обробляв 2 571 га земель, в тому числі 1 300 га ріллі. Господарство вирощувало зернові культури, льон, картоплю, мало розвинуте тваринництво м'ясо-молочного напрямку. В селі були початкова школа, клуб, магазин[1].

На 1 вересня 1946 року, відповідно до довідника з адмінустрою 1946 року — с. Будо-Літки[8]. 11 серпня 1954 року до села перенесено адміністративний центр Радогощанської сільської ради з перейменуванням її на Будо-Літківську. 30 грудня 1962 року, в складі сільської ради, передане до Олевського району, 4 січня 1965 року — до складу Коростенського району, 8 грудня 1966 року повернуте до складу відновленого Лугинського району Житомирської області[7].

9 серпня 2016 року увійшло до складу новоствореної Лугинської селищної територіальної громади Лугинського району Житомирської області[9]. Від 19 липня 2020 року, разом з громадою, в складі новоствореного Коростенського району Житомирської області[10].

Примітки

  1. а б в г Історія міст і сіл Української РСР. Будо-Літки, Лугинський район, Житомирська область. Історія міст і сіл Української РСР. Процитовано 3 січня 2023.
  2. а б 35.) Buda Litkowska // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1900. — Т. XV, cz. 1. — S. 258. (пол.)
  3. а б Список населенных мест Волынской губернии (PDF). Інститут історії України НАН України (російська) . Житомир:Волинська губернська типографія, 1906. с. 161. Архів оригіналу (PDF) за 14 грудня 2017. Процитовано 3 січня 2023.
  4. а б в Материалы по административно-территориальному делению Волынской губернии 1923 года (PDF). Інститут історії України НАН України (російська) . Житомир: Волинський губернський відділ управління. 1923. с. 4, 124. Архів оригіналу (PDF) за 5 жовтня 2021. Процитовано 3 січня 2023.
  5. Населення Житомирської області. pop-stat.mashke.org. Архів оригіналу за 4 вересня 2021 року. Процитовано 3 січня 2023.
  6. Розподіл населення за рідною мовою на ukrcensus.gov.ua. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 листопада 2015. [Архівовано 2014-07-31 у Wayback Machine.]
  7. а б Упоряд. Р.А. Кондратюк, Д.Я. Самолюк, Б.Ш. Табачник. Довідник: офіційне видання. Адміністративно-територіальний устрій Житомирщини 1795-2006 роки. Інститут історії України НАН України (українська) . Житомир: «Волинь», 2007. с. 173, 215. Архів оригіналу (PDF) за 8 жовтня 2021. Процитовано 3 січня 2023.
  8. Відп. ред. М. Ф. Попівський (1947). Українська РСР: Адміністративно-територіальний поділ: на 1 вересня 1946 року. Вид. перше (PDF). Інформаційно-статистичний відділ при Секретаріаті Президії Верховної ради Української РСР. Київ: Українське вид-во політичної літератури. с. 176. Архів оригіналу (PDF) за 25 жовтня 2018. Процитовано 3 січня 2023. {{cite book}}: Вказано більш, ніж один |pages= та |page= (довідка)
  9. Картка постанови. Офіційний портал Верховної Ради України. Архів оригіналу за 4 грудня 2021. Процитовано 16 січня 2022.
  10. Про утворення та ліквідацію районів. http://www.golos.com.ua/. Архів оригіналу за 9 липня 2021. Процитовано 3 січня 2023.

Посилання