Бруква

Бруква

Біологічна класифікація
Домен: Ядерні (Eukaryota)
Царство: Рослини (Plantae)
Відділ: Вищі рослини (Streptophyta)
Надклас: Покритонасінні (Magnoliophyta)
Клас: Евдикоти
Підклас: Розиди (Rosids)
Порядок: Капустоцвіті (Brassicales)
Родина: Капустяні (Brassicaceae)
Рід: Капуста (Brassica)
Вид: Бруква
Біноміальна назва
Brassica napobrassica
(L.), Philip Miller
Посилання
Вікісховище: Category:Brassica napus
Віківиди: Brassica napus
IPNI: 60452368-2
ITIS: 23060
NCBI: 3709

Бру́ква або кочере́ґа (Brassica napus L. subs. rapifera Metzg.; Brassica napus L. var. napobrassica (L.) Reichb.)[1] — рослина родини капустяних (Brassicaceae), підвид ріпаку. Ймовірно утворився як гібрид білоголової капусти і турнепсу (кореневої ріпи).
Коренеплід має харчове значення. Окрім коренеплоду, листки також використовують в їжу та для корму свійським тваринам.

Назва

Слово «бруква» запозичене з польської, де brukiew (можливо, через раніше *bruky) походить від ниж.-нім. bruke, wruke, у свою чергу, похідних від італ. ruca («дика гірчиця»), утвореного від прикметника в лат. brassica eruca («дика капуста»)[2].

«Кочереґа» походить од кочера «качан» (пор. рос. кочёра «сукуватий стовбур»), що пов’язується з лит. kùkštera «горб, спина; тягар»[3].

Ботанічна характеристика

Дворічна рослина. У перший рік утворює коренеплід і розетку листків. Листки м'ясисті, розсічені, рідше у деяких сортів нерозсічені, покриті восковим нальотом, голі або слабоопушені.

Коренеплід плескатий, плескатоокруглий, округлий або овальний з товстою шкіркою. М'якуш твердий, жовтий, світло-жовтий або білий.

На другий рік життя утворює насіннєву рослину, висота якої може сягати 80-170 см. Суцвіття китиця. Пелюстки квіток у сортів з білим м'якушем лимонно-жовті, а з жовтим — кремові або оранжево-жовті.

Насіння буре або темно-буре, не цілком правильної кулястої форми, з різко вираженим рубчиком. Маса 1000 насінин від 2,2 до 3,8 г і лише у деяких сортів — до 4,6 г.

Число хромосом 2n = 36 або 38. У межах виду виділено три групи сортів — західноєвропейські, північноєвропейські та сибірські.

Використання

Коренеплід

Використовується як дієтичний продукт, виявляє легку послаблюючу дію.

Застосовується в лікувальних цілях при гострому гастриті, ентериті, коліті тобто має сечогінну, відхаркувальну дію.

Використовують у свіжому, печеному, вареному, тушкованому вигляді. Як приправу можна використовувати свіже бадилля брукви в салатах, а сушене бадилля в супах і соусах.

Історія

коренеплоди.
розріз коренеплодів.

Перші відомі друковані згадки про брукву у швейцарського ботаніка Гаспара Боена (Gaspard Bauhin) в 1620 році, де він зазначає, що бруква росла дико в Швеції. Часто вважають місцем походження Скандинавію або Росію. Бруква стала поширеною в Англії в кінці 18 століття, однак є записи, що в королівських дворах була і в 1669 році.

Примітки

  1. ↑ Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко: в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958. Том 2, ст. 295. Архів оригіналу за 29 лютого 2016. Процитовано 27 січня 2016.
  2. ↑ Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1982. — Т. 1 : А — Г / Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні АН УРСР ; укл.: Р. В. Болдирєв та ін. — 632 с.
  3. ↑ Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1989. — Т. 3 : Кора — М / Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні АН УРСР ; укл.: Р. В. Болдирєв та ін. — 552 с. — ISBN 5-12-001263-9.

Посилання