Брайт Енобахар

Ф
Брайт Енобахар
Особисті дані
Народження 8 лютого 1998(1998-02-08)[1] (26 років)
  Бенін-Сіті, Нігерія[1]
Зріст 183 см[2]
Вага 69 кг[2]
Громадянство  Нігерія
Позиція нападник
Інформація про клуб
Поточний клуб Україна «Рух» (Львів)
Номер 8
Юнацькі клуби
2013–2014
2014–2015
Англія «Нортфілд Таун»
Англія «Вулвергемптон Вондерерз»
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
2015–2020 Англія «Вулвергемптон» 41 (1)
2018   Шотландія «Кілмарнок» 6 (0)
2019   Англія «Ковентрі Сіті» 18 (6)
2019   Англія «Віган Атлетік» 2 (0)
2020 Греція АЕК (Афіни) 1 (1)
2021 Індія «Іст Бенгал» 12 (3)
2021 Англія «Ковентрі Сіті» 0 (0)
2022 Ізраїль Хапоель (Єрусалим) 4 (0)
2022– Україна «Рух» (Львів) 1 (0)
Національна збірна
Роки Збірна І (г)
2019 Нігерія Нігерія (U-23) 2 (0)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.
Інформацію оновлено 29 грудня 2022.

Брайт Енобахар (англ. Bright Enobakhare, нар. 8 лютого 1998, Бенін-Сіті) — нігерійський футболіст, нападник львівського «Руху».

Клубна кар'єра

Ранні роки

Енобахар народився у Нігерії, але переїхав до Бірмінгема, Англія, у віці 15 років, де почав грати за молодіжну команду «Нортфілд Тауна», яка виграла Малий кубок Бірмінгема в 2014 році, а Брайт забив там два голи у грі проти «Регбі Тауна» (3:1) на «Вілла Парк»[3]. Після свого успіху Енобахар пройшов перегляд в кількох професіональних клубах і в результаті приєднався до молодіжної команди «Вулвергемптон Вондерерз»[4].

«Вулвергемптон Вондерерз» та оренди

Влітку 2015 року Енобахар підписав свій перший професійний контракт з «Вулвергемптон Вондерерз», забив гол у своєму дебютному матчі за клуб у товариській грі проти «Шамблі» (3:2)[5]. 2 серпня він забив переможний гол у товариській грі проти «Донкастер Роверз» (4:3) на «Кіпмоут Стедіум»[6].Чотири дні потому головний тренер Кенні Джекетт заявив, що Енобахар залишиться у заявці в першій команді на майбутній сезон через брак інших форвардів[7].

11 серпня 2015 року Енобахар вперше був включений до складу команди «вовків» на офіційний матч, залишившись на заміні під час гри з «Ньюпорт Каунті» (2:1) у першому раунді Кубка Ліги[8]. Через два тижні в наступному раунді він дебютував за команду, вийшовши у стартовому складі та забив гол вже на третій хвилині у ворота клуба «Барнет» (2:1)[9]. 29 вересня він зіграв свою першу гру у Футбольній лізі, замінивши Адама Ле Фондра на останні сім хвилин гри проти «Фулгема» (3:0) у Чемпіоншипі[10]. Енобахар забив свій перший гол у чемпіонаті за «вовків» у домашньому переможному матчі проти «Барнслі» (2:1) 23 вересня 2017 року[11], вийшовши на заміну замість Івана Кавалейру на 65-й хвилині. Загалом в сезоні 2016/17 Брайт провів 14 матчів, перш ніж Нуну Ешпіріту Санту дав йому реальний шанс[12] і у сезоні 2017/18 Брайт стабільно виходив на поле і допоміг клубу стати чемпіоном Чемпіоншипу, що означало, що «Вулвергемптон» вийшов на сезон 2018/19 в Прем'єр-лігу, втім там нападник так і не зіграв.

31 серпня 2018 року Енобахар був відданий в оренду шотландському клубу «Кілмарнок» з Прем'єршипу до нового року[13], після чого він на правах оренди перейшов до команди Першої англійської ліги «Ковентрі Сіті» на решту сезону[14]. У «Ковентрі» його визнали найкращим молодим футболістом команди 2019 року[15].

8 серпня 2019 року Енобахар на правах оренди приєднався до клубу Чемпіоншипу «Віган Атлетік»[16]. Він зіграв основну команду лише одну гру Кубка ліги і два матчі чемпіонату, виходячи на заміну, а більшість часу тренувався з їхньою молодіжною командою і достроково повернувся до «вовків» у січні[17].

14 травня 2020 року Енобахар покинув «вовків» за обопільною згодою після того, як загалом провів 49 матчів за першу команду та забив 3 голи за свій рідний клуб в усіх турнірах[18].

АЕК (Афіни)

20 червня 2020 року грецький АЕК (Афіни) офіційно оголосив про підписання трирічної угоди з Енобахаром, куди гравець перебрався на безоплатній основі[19]. 27 вересня 2020 року він забив свій перший гол за клуб у дебютному матчі проти «Ламії», вийшовши на заміну за 8 хвилин до цього[20]. 5 жовтня 2020 року Енобахар розірвав контракт із клубом за взаємною згодою лише через кілька місяців після переходу. Він зіграв за команду лише 14 хвилин у грецькій Суперлізі, у матчі проти «Ламії»[21].

«Іст Бенгал»

1 січня 2021 року Брайт Енобахар приєднався до команди Індійської Суперліги «Іст Бенгал» на решту сезону 2020/21. На той час клуб зі столітньою історією вперше у своїй грав на цьому турнірі мав труднощі з результатами і прихід нігерійця в команду мав миттєвий вплив[22]. 3 січня 2021 року він дебютував за клуб і в цьому ж матчі забив свій перший гол, а його команда виграла матч проти «Одіші» (3:1). Вже в наступному матчі Енобахар забив ефектний сольний гол, допомігши своїй команді взяти очко у грі з «Гоа» (1:1)[23][24]. 15 січня він асистував Скотту Невіллу, який зрівняв рахунок у матчі проти «Керала Бластерс» (1:1). Загалом у 12 іграх у Суперлізі до кінця сезону він забив 3 голи.

«Ковентрі Сіті»

13 липня 2021 року Енобахар повернувся до «Ковентрі Сіті», підписавши дворічний контракт із клубом у статусі вільного агента[25][26], однак вже 1 листопада 2021 року його контракт було розірвано за взаємною згодою. До цього моменту Енобахар зіграв лише один матч за клуб у грі проти «Нортгемптон Тауна» в Кубку ліги[27][28].

Хапоель (Єрусалим)

30 січня 2022 року нігерієць підписав контракт з єрусалимським «Хапоелем», втім і тут затриматись не зміг, оскільки був звільнений 4 квітня через те, що пропустив тренування та був спійманий п'яним за кермом[29]. Загалом за єрусалимський клуб Брайт провів 4 матчі у місцевій Прем'єр-лізі і голів не забивав.

«Рух» (Львів)

22 жовтня 2022 року у статусі вільного агента уклав угоду з львівським «Рухом»[30]. Дебютував за команду 10 листопада в українській Прем'єр-лізі, вийшовши в основі в дербі проти «Львова» (1:2), але вже на 41 хвилині був замінений на Богдана Бойчука[31].

Виступи за збірну

2019 року у складі збірної Нігерії до 23 років взяв участь у молодіжному чемпіонаті Африки в Єгипті[32], на якому зіграв у двох матчах, а нігерійці не вийшли з групи.

Статистика

Станом на 21 березня 2022
Клуб Сезон Чемпіонат Кубок Кубок ліги Інше Всього
Ліга Ігор Голів Ігор Голів Ігор Голів Ігор Голів Ігор Голів
Вулвергемптон Вондерерз 2015–16[33] Чемпіоншіп 7 0 0 0 2 1 9 1
2016–17[34] 13 0 1 0 0 0 14 1
2017–18[35] 21 1 2 0 3 1 26 2
2018–19[36] Прем'єр-ліга 0 0 0 0 0 0 0 0
2019–20[37] 0 0 0 0 0 0 0 0
Всього 41 1 3 0 5 2 0 0 49 3
Кілмарнок 2018–19[36] Прем'єршип 6 0 6 0
Ковентрі Сіті 2018–19[36] Перша ліга 18 6 18 6
Віган Атлетік 2019–20[37] Чемпіоншіп 2 0 1 0 3 0
АЕК (Афіни) 2020–21[38] Суперліга 1 1 0 0 1 1
Іст Бенгал 2020–21 Суперліга 12 3 0 0 12 3
Ковентрі Сіті 2021–22 Чемпіоншіп 0 0 0 0 1 0 1 0
Хапоель (Єрусалим) 2021–22 Прем'єр-ліга 4 0 0 0 0 0 4 0
Загалом 84 11 3 0 7 2 0 0 94 13

Досягнення

Примітки

  1. а б Transfermarkt.de — 2000.
  2. а б в г https://fcrukh.com/team/80/player/311
  3. Birmingham County F.A Minor Cup 2014. Birmingham County F.A. Процитовано 11 жовтня 2016.
  4. Bright future secured!. Wolverhampton Wanderers F.C. 17 липня 2015. Архів оригіналу за 17 July 2015. Процитовано 25 серпня 2015. [Архівовано 2015-07-17 у Wayback Machine.]
  5. Bright Enobakhare signs new Wolves deal. Express & Star. 17 липня 2015. Процитовано 25 серпня 2015.
  6. Bright Enobakhare rated ready for Wolves. Express & Star. 3 серпня 2015. Процитовано 25 серпня 2015.
  7. Bright Enobakhare has a place at Wolves. Express & Star. 6 серпня 2015. Процитовано 25 серпня 2015. [Архівовано 2015-08-07 у Wayback Machine.]
  8. Campbell, Darren (11 серпня 2015). Wolves 2 Newport 1: Match report with pictures – Wolves escape cup shock. Birmingham Mail. Процитовано 25 серпня 2015.
  9. Dodd, Christopher (25 серпня 2015). Half-Time Report: Bright Enobakhare gives Wolverhampton Wanderers half-time lead. Sports Mole. Процитовано 25 серпня 2015.
  10. Fulham 0–3 Wolves. BBC Sport. 29 вересня 2015. Процитовано 30 вересня 2015.
  11. Wolves 2–1 Barnsley. BBC Sport. 23 вересня 2017. Процитовано 7 жовтня 2017.
  12. Bright Enobakhare | Wolverhampton Wanderers FC. wolves.co.uk. 23 червня 2018. Архів оригіналу за 23 червня 2018. Процитовано 28 грудня 2022. [Архівовано 2018-06-23 у Wayback Machine.]
  13. Brassington, Jamie (31 серпня 2018). Wolves winger Bright Enobakhare joins Kilmarnock on loan. Express & Star. Процитовано 7 листопада 2019.
  14. Bright Enobakhare Joins Sky Blues on Loan. Ковентрі Сіті. Процитовано 8 січня 2019.
  15. Футбольний клуб «Рух» підписав 24-річного нігерійського форварда Брайта Енобахара. Нападника вже заявили в Українську Прем’єр-лігу, і він може в найближчих матчах дебютувати за «жовто-чорних». fcrukh.com. Процитовано 28 грудня 2022.
  16. BRIGHT ENOBAKHARE SIGNS FOR LATICS ON A SEASON-LONG LOAN FROM WOLVES. www.wiganathletic.com. 8 серпня 2019. Процитовано 8 серпня 2019.
  17. Edwards, Joe (2 січня 2020). Bright Enobakhare back at Wolves earlier than planned. Express & Star. Процитовано 30 січня 2020.
  18. Enobakhare makes Wolves departure. Wolves. 14 травня 2020. Процитовано 14 травня 2020.
  19. ΑΕΚ: Ανακοίνωσε τον Ενομπακάρε. www.sport24.gr. 20 червня 2020.
  20. ΑΕΚ - Λαμία 3-0: Με λάμψη Μαχαίρα το "2 στα 2" στο πρωτάθλημα. www.sport24.gr. 27 вересня 2020.
  21. Επίσημα παρελθόν από την ΑΕΚ ο Μπράιτ Ενομπακάρε. www.sport24.gr. 5 жовтня 2020.
  22. SC East Bengal sign promising Nigerian forward Bright Enobakhare. sceastbengal.co. 1 січня 2021. Архів оригіналу за 1 січня 2021. Процитовано 1 січня 2020. [Архівовано 2021-01-01 у Wayback Machine.]
  23. ISL: Bright Enobakhare scores stunning solo goal as ten-man East Bengal hold FC Goa. scroll.in. Процитовано 15 липня 2021.
  24. ISL 2020-21: East Bengal's Bright Enobakhare scores stunning goal against FC Goa as teams share spoils. firstpost.in. Процитовано 15 липня 2021.
  25. Hornby, Mark. TRANSFER: Coventry City sign Bright Enobakhare!. Coventry City. Процитовано 13 липня 2021.
  26. Coventry City fans all saying the same thing about Bright Enobakhare signing. coventrytelegraph.net. Процитовано 15 липня 2021.
  27. Coventry City 1–2 Northampton Town. BBC Sport. 11 серпня 2021. Процитовано 1 листопада 2021.
  28. NEWS: Bright Enobakhare leaves Coventry City. www.ccfc.co.uk. 1 листопада 2021.
  29. Levy, Tomer (30 січня 2022). החלוץ ברייט אנבוקארה חתם בהפועל ירושלים (Hebrew) . The Sport Channel. Процитовано 30 січня 2022.
  30. Рух підписав колишнього форварда Вулвергемптона. football.ua. Процитовано 28 грудня 2022.
  31. Львів обіграв Рух у львівському дербі. football.ua. Процитовано 28 грудня 2022.
  32. Amapakabo picks Nwakali, Awoniyi, 19 others for title defence. NFF. 31 жовтня 2019. Архів оригіналу за 1 листопада 2019. Процитовано 1 листопада 2019. [Архівовано 2019-11-01 у Wayback Machine.]
  33. Матчі, які зіграв Брайт Енобахар у сезоні 2015/2016. Soccerbase. Centurycomm. Процитовано {{{accessdate}}}.
  34. Матчі, які зіграв Брайт Енобахар у сезоні 2016/2017. Soccerbase. Centurycomm. Процитовано {{{accessdate}}}.
  35. Матчі, які зіграв Брайт Енобахар у сезоні 2017/2018. Soccerbase. Centurycomm. Процитовано {{{accessdate}}}.
  36. а б в Матчі, які зіграв Брайт Енобахар у сезоні 2018/2019. Soccerbase. Centurycomm. Процитовано {{{accessdate}}}.
  37. а б Матчі, які зіграв Брайт Енобахар у сезоні 2019/2020. Soccerbase. Centurycomm. Процитовано {{{accessdate}}}.
  38. Матчі, які зіграв Брайт Енобахар у сезоні 2020/2021. Soccerbase. Centurycomm. Процитовано {{{accessdate}}}.
  39. Anderson, John, ред. (2018). Football Yearbook 2018–2019. London: Headline Publishing Group. с. 386–387. ISBN 978-1-4722-6106-9.

Посилання