Іст Бенгал

«Іст Бенгал»
Повна назва Футбольний клуб «Іст Бенгал»
Коротка назва ФК «Іст Бенгал»
Засновано 1920
Населений пункт Колката, Індія
Стадіон «Солт-Лейк»
Вміщує 68,000
Власник Quess East Bengal FC Pvt Ltd
Президент Індія Аджит Ісаак
Головний тренер Іспанія Алехандро Менендес
Ліга І-Ліга
2021–22 11.
Домашня
Виїзна

«Іст Бенгал» (ইষ্টবেঙ্গল ফুটবল ক্লাব) — індійський футбольний клуб з Колкати, Західний Бенгал, Індія, заснований в 1920 році, що виступає в I-Лізі. Клуб є триразовим чемпіоном Індії, восьмиразовим володарем Кубка Федерації, а також має три індійські Суперкубки, та ряд інших трофеїв.

Клуб має давнє суперництво з клубом «Мохун Баган», яке має назву Колкатське дербі[en].

Історія

Перші роки

1 серпня 1920 року клуб було засновано частиною колишніх представників клубу «Мохун Паган», які покинули команду через незгоду, утворивши новий клуб «Іст Бенгал»[1].

«Іст Бенгал» приєднався до Індійської футбольної асоціації[en] і був включений до Другого дивізіону Футбольної ліги Калькутти, зайнявши в дебютному сезоні третє місце.[1] 8 серпня 1921 року в матчі півфіналу Кубка Куч-Біхар «Іст Бенгал» вперше зіграв проти «Мохун Багана» (0:0), започаткувавши Калькуттське дербі.

У 1924 році «Іст Бенгал» виграв Другий дивізіон і вперше отримав путівку в Перший дивізіон, де і продовжив стабільно виступати.[1]

1940-ті–1970-ті роки

В 1942 році клуб вперше виграв чемпіонат Калькутти[2], а в наступному 1943 році клуб виграв свій перший Щит ІФА[en]. В 1945 році клуб здобув «золотий дубль», вигравши обидва ці турніри[2]. В подальшому команда також вигравала менш значимі Кубок Роверса в 1949 році і Кубок Дюранда в 1951 році, а також три поспіль Щита ІФА (1949, 1950, 1951).[2]

В 1953 році клуб взяв участь в турне по СРСР і Румунії, де вони були розбиті радянською стороною у співвідношенні 13-1.[2] Знову ж клуб протягом цього періоду виграв Кубок Роверса[en] (1962, 1967, 1969, 1972, 1973, 1975) і Кубок Дюранда[en] (1952, 1956, 1960, 1967, 1970, 1972, 1978), а також низку Щитів ІФА, при цьому двічі у фіналі вони долали іноземні команди — тегеранський ПАС (1:0) з Ірану у 1970 році і «Пхеньян» (3:1) з Північної Кореї[3] В цей же час команда протягом шести років поспіль з 1970 по 1975 рік ставала чемпіоном Калькутти.[3], значно переважаючи свого головного конкурента «Мохун Баган», в тому числі завдавши їм найбільшої поразки 0:5.

1980-ті–1990-ті роки

1978 і 1980 року клуб вперше вигравав Кубок Федерації. У 1984 році прийшов в клуб Діпак Дас, реорганізувавши його. Він перетворив команду на професіональну[3] і в цьому статусі клуб виграв Кубок Федерації в 1985 році, а також став першим індійським клубом, що зіграв у нещодавно створеному Азійському кубку чемпіонів сезону 1985/86.[3] Пізніше клуб виграв свій перший «требл» в 1990 році, здобувши Щит ІФА, Кубок Роверса і Кубок Дюранда за один сезон.[3].

У 1993 році «Іст Бенгал» виграв свій перший міжнародний титул, яким став Кубок Вай-Вай в Непалі.[3].

У 1996 році клуб став одним з членів-засновників першої загальнонаціональної футбольної ліги в Індії — Національної футбольної ліги.[4]

Теперішній час

У сезоні 2000/01 клуб вперше в своїй історії став переможцем Національної футбольної ліги[5], повторивши ті результати у сезонах 2002/03 і 2003/04.

2007 року в країні була створена професіональна I-Ліга, віце-чемпіоном якої команда ставала у сезонах 2010/11, 2011/12 та 2013/14.[5] Крім цього клуб продовжував вигравати Кубок Федерації в 2007, 2009, 2010 та 2012 роках[5] та індійський Суперкубок у 2006 і 2011 роках[5], а також ще один міжнародний трофей в 2003 році — клубний чемпіонат АСЕАН[en] в Джакарті, Індонезія.

На всеазійському рівні найвищим досягненням для клубу став вихід у півфінал Кубка АФК в 2013 році, де вони програли «Кувейту СК» з Кувейту.[6]

В цей же час «Іст Бенгал» вісім разів поспіль вигравав Футбольну лігу Калькутти[en] з 2010 по 2017 рік (рекорд турніру).

Статистика

Сезон І В Н П ГЗ ГП РЗ О М
1996–97 5 a 3 2 0 6 2 +4 11 Вихід в чемпіонський раунд
14 7 4 3 19 11 +8 25 3
1997–98 18 8 7 3 18 10 +8 31 2
1998–99 10 b 8 2 0 19 2 +17 26 Вихід в Другий раунд
10 5 4 1 14 8 +6 19 2
1999–00 22 8 8 6 25 21 +4 32 7
2000–01 22 13 7 2 30 9 +21 46 Чемпіони
2001–02 22 11 3 8 31 23 +8 36 5
2002–03 22 15 4 3 44 22 +22 49 Чемпіони
2003–04 22 15 4 3 37 13 +24 49 Чемпіони
2004–05 22 13 4 5 34 16 +18 43 3
2005–06 17 9 4 4 25 16 +9 31 2
2006–07 18 7 5 6 29 29 0 26 5
2007–08 18 5 4 9 17 23 -6 19 6
2008–09 22 7 7 8 31 26 +5 28 6
2009–10 26 7 10 9 27 31 -4 31 9
2010–11 26 15 6 5 44 21 +23 51 2
2011–12 26 15 6 5 46 22 +24 51 2
2012–13 26 13 8 5 44 18 +26 47 3
2013–14 24 12 7 5 39 23 +16 43 2
2014–15 20 8 5 7 30 28 +2 29 4
2015–16 16 7 4 5 22 18 +4 25 3
2016–17 18 10 3 5 33 15 +18 33 3
2017–18 18 8 7 3 32 19 +13 31 4
2018–19
Всього 472 234 125 113 712 437 +275 827

Стадіон

Історично клуб використовував кілька стадіонів у Калькутті, Хаурі і Барасаті, а з 1984 року грає на стадіон «Солт-Лейк».

Стадіон Солт-Лейк

Стадіон «Солт-Лейк» — багатофункціональна арена у Калькутті, Західний Бенгал. Стадіон є другим за величиною автогоночним стадіоном у світі і найбільшим в Індії. В даний час використовується в основному для футбольних матчів. Стадіон був побудований в 1984 році, має місткість 85 000 глядачів. Стадіон має три яруси.[7] Стадіон включає в себе бігові доріжки, доріжки для стрибків в довжину, електронне табло, натуральний газон, освітлення, VIP-кімната для відпочинку та конференц-зал разом з медичною кімнатою та кімнати допінг-контролю.[7]

Стадіон «Солт-Лейк»

На цьому стадіоні команда грає матчі в I-Лізі і Кубку АФК.

«Іст Бенгал Граунд»

«Іст Бенгал Граунд» знаходиться в Калькутті і є домашньою ареною клубу, в основному для ігор Футбольної ліги Калькутти[en]. Стадіон вміщує 23 500 осіб.[7]

Вболівальники і суперництво

«Іст Бенгал» є одним з найбільш підтримуваних клубів в Азії. Історично команда була підтримана мігрантами з колишньої індійської частина Східної Бенгалії, сучасний Бангладеш. З іншого боку, їх головних суперників «Мохун Баган» в основному підтримується населенням із Західної Бенгалії.

Після здобуття незалежності Східної Бенгалії Калькуттське дербі перетворилось у жорстке суперництво, яке досягло свого піку в 1960-х і 1970-х роках і до цих пір залишається одним з найпринциповіших дербі Індії.

«Іст Бенгал» також має суперництво з іншою командою міста — «Мохаммедан»[en], яке також відоме як «міні-дербі».

Виробники форми і спонсори

Період Комплект Спонсор сорочки
1997-1998 Adidas Khadims
1998-2009 Reebok Kingfisher
2009-2013 Nike
2013-2017 Shiv-Naresh
2017-2018 Perf

Досягнення

Чемпіон (3): 2000-01, 2002-03, 2003-04
Володар (8): 1978, 1980, 1985, 1996, 2007, 2009, 2010, 2012
Володар (3): 1997, 2006, 2011
Володар (1): 2024
  • Футбольна ліга Калькутти
Чемпіон (39): 1942, 1945, 1946, 1949, 1950, 1952, 1961, 1966, 1970, 1971, 1972, 1973, 1974, 1975, 1977, 1982, 1985, 1987, 1988, 1989, 1991, 1993, 1995, 1996, 1998, 1999, 2000, 2002, 2003, 2004, 2006, 2010, 2011, 2012, 2013, 2014, 2015, 2016, 2017
  • Щит ІФА
Володар (29): 1943, 1945, 1949, 1950, 1951, 1958, 1961, 1965, 1966, 1970, 1972, 1973, 1974, 1975,1976, 1981, 1983, 1984, 1986, 1990, 1991, 1994, 1995, 1997, 2000, 2001, 2002, 2012, 2018
Володар (16): 1951, 1952, 1956, 1960, 1967, 1970, 1972,1978, 1982, 1989, 1990, 1991, 1993, 1995, 2002, 2004
Володар (10): 1949, 1962, 1967, 1969,1972. 1973, 1975, 1980, 1990, 1994

Примітки

  1. а б в THE RISE OF EAST BENGAL CLUB. East Bengal Football Club. Архів оригіналу за 18 серпня 2012. Процитовано 10 серпня 2012.
  2. а б в г 1940S TO 1960S. East Bengal Football Club. Архів оригіналу за 29 березня 2012. Процитовано 10 серпня 2012.
  3. а б в г д е 1970S TO 1990S. East Bengal Football Club. Архів оригіналу за 24 липня 2013. Процитовано 10 серпня 2012.
  4. 1996-97 НФЛ Індія. Архів оригіналу за 11 червня 2009. Процитовано 25 січня 2019.
  5. а б в г CONTINUING THE LEGACY. East Bengal Football Club. Архів оригіналу за 31 березня 2012. Процитовано 10 серпня 2012.
  6. India, Press Trust. East Bengal FC's AFC Cup final hopes dashed after 3-0 defeat to Kuwait SC. sports.ndtv.com. NDTV. Архів оригіналу за 1 грудня 2017. Процитовано 24 листопада 2017.
  7. а б в SALT LAKE STADIUM. East Bengal Football Club. Архів оригіналу за 26 травня 2012. Процитовано 29 травня 2012.

Посилання