У Вікіпедії є статті про інших людей з таким прізвищем: див.
Брагінський .
Лев Мойсейович Брагі́нський ( 23 березня 1896 , Київ — 17 березня 1953 , Львів ) — український радянський диригент .
Біографія
Народився 11 [23] березня 1896 (18960323 ) року в місті Києві (нині Україна ). Протягом 1910 —1913 років навчався гри на скрипці в Музично-драматичній школі імені Миколи Лисенка в Києві. У 1917 році закінчив Петроградську консерваторію (клас Іоаннеса Налбандяна ).
Після здобуття освіти працював у Києві: був учасником струнного квартету , з 1919 року грав в оркестрі Київського міського театру. Одночасно навчавчався композиції у Болеслава Яворського та диригуванню у Лева Штейнберга . З 1923 року — диригент симфонічних оркестрів Клубу радпрацівників, кінотеатру «Шанцер». Протягом 1928 —1934 років — диригент Київського оперного театру . Одночасно з 1929 року виступав у складі фортепіанного тріо разом із Віктором Косенком та Ізраїлем Козловим , у репертуарі якого були твори Віктора Косенка, Бедржіха Сметани , Антоніна Дворжака , Сергія Рахманінова , Антона Аренського та інших композиторів . У 1932 –1934 роках викладав і очолював симфонічний оркестр у Київському музично-театральному технікумі .
Протягом 1934 –1939 років працював диригентом Свердловського театру опери та балету , одночасно з 1936 року — Свердловської філармонії . Почуч з диригуванням у 1934 –1939 роках очолював оперний клас Свердловської консерваторії .
У 1939 –1941 роках — диригент, у 1942 —1944 — головний диригент Державного симфонічного оркестру УРСР . Одночасно у 1939 —1941 роках викладав у Київській консерваторії (з 1940 року — професор , головний диригент оперної студії). Член ВКП(б) з 1941 року.
У 1944 —1953 роках (з перервою на 1949 —1951 роки) — головний диригент Львівського театру опери та балету імені Івана Франка . Одночасно протягом 1944 –1953 років викладав у Львівській консерваторії . Помер у Львові 17 березня 1953 року. Похований на 14 полі Личаківського цвинтаря.
Творчість
у Київському оперному театрі поставив
у Львівському оперному театрі поставив опери
Відзнаки
Література