Боян Пенев

Боян Пенев
Народився27 квітня 1882(1882-04-27)[2][1]
Шумен, Болгарія
Помер25 червня 1927(1927-06-25)[1] (45 років)
Софія, Болгарія[1]
Країна Болгарія
Діяльністьлітературний критик, історик літератури, перекладач
Alma materСофійський університет Святого Климента Охридського
Знання мовболгарська[2]
ЗакладСофійський університет Святого Климента Охридського
Брати, сестриNikola Penevd
У шлюбі зДора Габе

Боян Пенев (болг. Боян Николов Пенев; *27 квітня 1882(18820427), Шумен — †25 червня 1927, Софія) — болгарський письменник, літературознавець, історик літератури, критик, карикатурист. Перебував у творчому колі Йордана Йовкова та поетеси Єлизавети Багряної. Полонофіл. Дослідник творчості Гете.

Автор фундаментальної чотиритомної праці «Історія нової болгарської літератури».

Чоловік болгарської поетеси Дори Габе.

Біографія

1901 закінчив Гімназію Разграда, продовжив навчання в Русе. 1907 закінчив Софійський університет, де згодом викладав болгарську літературу. Під час Першої світової війни працював цензором та редактором військових видань. 1917 йому вдалося здійснити літературну подорож по країнах Автро-Угорщини та Російської імперії (зокрема, він був у Варшаві).

Раптово помер від апендициту.

Інститут літератури БАН носить ім'я Бояна Пенева.

Примітки

  1. ↑ а б в г Чеська національна авторитетна база даних
  2. ↑ а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.

Джерела

  • Боян Пенев, Дневник. Спомени, София, 1973