Бондаренко Павло Іванович (скульптор)

Павло Бондаренко
рос. Павел Иванович Бондаренко Редагувати інформацію у Вікіданих
 Редагувати інформацію у Вікіданих
При народженніПавло Іванович Бондаренко
Народження9 (22) грудня 1917 Редагувати інформацію у Вікіданих
Катеринослав, УНР, Російська республіка[1]
Смерть15 листопада 1992(1992-11-15) Редагувати інформацію у Вікіданих (74 роки)
 Москва, Росія[2]
НаціональністьУкраїна
КраїнаСРСР
НавчанняДніпропетровське художнє училище (1940) Редагувати інформацію у Вікіданих і Санкт-Петербурзький державний академічний інститут живопису, скульптури та архітектури імені Іллі Рєпіна (1949) Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьскульптор, офіцер
НапрямокСоціалістичний реалізм
ПрацівникМосковський державний академічний художній інститут імені Василя Сурикова Редагувати інформацію у Вікіданих
ЧленСХ СРСР Редагувати інформацію у Вікіданих
Твориmonument to Yuri Gagarind Редагувати інформацію у Вікіданих і monument to Koltsovd Редагувати інформацію у Вікіданих
ПартіяКПРС Редагувати інформацію у Вікіданих
Званнямайор Редагувати інформацію у Вікіданих
Нагороди
орден Жовтневої Революції орден Червоного Прапора орден Вітчизняної війни I ступеня орден Трудового Червоного Прапора орден «Знак Пошани» медаль «Партизанові Вітчизняної війни» I ступеня медаль «За оборону Ленінграда» медаль «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»
Народний художник СРСР Сталінська премія
CMNS: Бондаренко Павло Іванович у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Бондаренко.

Павло Іванович Бондаренко (09 (22) грудня 1917, місто Катеринослав, нині Дніпро - 15 листопада 1992 Москва) — український та радянський скульптор. Заслужений діяч мистецтв (1960); Народний художник РРФСР (1965); Дійсний член Академії Мистецтва СРСР, професор (1972) Народний художник СРСР (1978). Лауреат Сталінської премії першого ступеня (1950). Учасник Другої світової війни. Член ВКП(б) з 1942.

Біографія

П. І. Бондаренко народився 4 січня 1918 1917 в Катеринославі. У 1940 закінчив Дніпропетровське художнє училище, де його викладачем був Михайло Погребняк.

У 1949 закінчив Санкт-Петербурзький державний академічний інститут живопису, скульптури та архітектури імені І. Ю. Рєпіна (викладачі М. Г. Манізер, В. В. Лішев). Дійсний член Академії мистецтв СРСР з 1983, (член-кореспондент з 1975)[3].

З 1970 — ректор Московського художнього інституту.

Учасник мистецьких виставок з 1949 року.

Творчість

  • Барельєфи «В. І. Ленін і І. В. Сталін — засновники та керівники Радянської держави» (1949; гіпс; зі співавторами)
  • Пам'ятник В. І. Леніну в Севастополі (1957; бронза, граніт; зі співавторами)
  • Ленінський меморіал в Ульяновську (1967—1970; зі співавторами)
  • Пам'ятник А. В. Кольцова на Радянській площі Воронежа (1976; граніт)
  • Пам'ятник Ю. А. Гагаріну на Ленінському проспекті в Москві (1980; зі співавторами)

Примітки

  1. ↑ Бондаренко Павел Иванович // Бондаренко Павел Иванович / под ред. А. М. Прохорова — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
  2. ↑ Зведений список імен діячів мистецтва — 2022.
  3. ↑ Бондаренко Павло Іванович — Енциклопедія Сучасної України. esu.com.ua. Архів оригіналу за 15 вересня 2021. Процитовано 23 вересня 2021.

Бащенко Р. Д. Бондаренко Павло Іванович // Енциклопедія сучасної України : у 30 т. / ред. кол. : І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ, Коорд. бюро Енцикл. Сучас. України НАН України. — К. : Поліграфкнига, 2003. — Т. 2 : Б — Біо. — 872 с. — 10 000 прим. — ISBN 966-02-2681 — С. 268