Болеслав Лещинський
Болесла́в Лещи́нський (пол. Bolesław Leszczyński; нар. 14 серпня 1837, Темний ліс (зараз Краснодарський край), Російська імперія — пом. 12 червня 1918, Варшава, Королівство Польща) — польський театральний і кіноактор, один з найвизначніших польських трагіків. БіографіяБолеслав Лещинський — син майора польських військ, засланого на Кавказ за участь у листопадовому повстанні 1830 року. Матір Болеслава була акторкою. З 1857 року Лещинський навчався у Варшавській драматичній школі. У 1858 році дебютував у Плоцьку в трупі Т. Хелховського в ролі Квакера («Квакер і танцівниця»). Виступав у Вільно, Львові, Кракові, Празі. З 1872 року — актор театру «Вельки» у Варшаві. У 1882—1884 гастролював у Росії. Грав як комедійні, так і трагічні ролі, проте саме за виконання других увійшов в історії польського театру як найвизначніший трагік. Його найкраща роль — Отелло («Отелло» Вільяма Шекспіра). У 1912—1915 роках знімався в кіно («Воєвода» (1912), «Трагедія в сандомирському замку» (інша назва «Зачароване коло», 1915). Особисте життяБолеслав Лещинський був тричі одружений. Його третя дружина Гонората Лещинська[pl] (1864—1937) і син Єжи Лещинський (1884—1959) були також відомими польськими акторами. Помер Болеслав Лещинський 12 червня 1918 у Варшаві. Похований на варшавському Повонзківському цвинтарі[2]. Обрані театральні ролі
Фільмографія
Джерела
Примітки
Посилання
|