|
Бодров Володимир Григорович
 Володимир Григорович Бодров (20 січня 1952, Київ) — український економіст, доктор економічних наук, професор, заслужений діяч науки і техніки України, завідувач кафедри управління національним господарством та економічної політики Національної академії державного управління при Президентові України, професор кафедри економічної теорії, макро- та мікроекономіки економічного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка, генеральний директор Всеукраїнської громадської організації «Інститут досліджень економіки та суспільства 21 століття» (ВГО «ІНДЕКС 21»). ОсвітаНародився 20 січня 1952 р. у м. Києві. Після закінчення київської СШ № 117 поступив у 1969 р. на економічний факультет Київського державного університету ім. Т. Г. Шевченка (нині — Київський національний університет імені Тараса Шевченка, далі — КНУ). Закінчив економічний факультет за спеціальністю «Політична економія» з відзнакою (1974), аспірантуру (1977), докторантуру(1991) економічного факультету Київського університету. Науково-педагогічна діяльністьУ 1977-85 рр. — асистент, у 1985-96 рр. — доцент кафедри політичної економії, 1996-98 рр. — професор кафедри економічної теорії та управління народним господарством економічного факультету Київського національного університету. З 1998 р. — професор кафедри економіки і фінансів Національної академії державного управління при Президентові України (далі — НАДУ), з 1999 р. — завідувач кафедри економічної теорії та історії економіки НАДУ, з 2011 р. — завідувач кафедри управління національним господарством НАДУ, з 2014 р. — завідувач кафедри управління національним господарством та економічної політики НАДУ. З 2003 і по т.ч. — професор кафедри економічної теорії, макро- та мікроекономіки економічного факультету КНУ (за сумісництвом). Водночас у 2003—2007 рр. — завідувач відділом теоретичних проблем макроекономічного регулювання і фінансової політики Науково-дослідного фінансового інституту при Міністерстві фінансів України (за сумісництвом). У КНУ захищені кандидатська дисертація «Критика концепцій розвитку соціалістичної економіки в теоріях порівняльних економічних систем» (1977). докторська дисертація «Економічний неоконсерватизм: зміст, еволюція, взаємозв'язок теорії і політики» (1995). У 1981-82 рр. — стажер-дослідник факультету економічних наук Лейпцігського університету (НДР), у 1992-93 рр. та 1996 р. — запрошений професор Інституту економіки і суспільства Східної та Південно-Східної Європи університету ім. Людвіга Максиміліана у Мюнхені (ФРН). 1991—2015 рр. — виступав з лекціями у Нью-Йоркському університеті (США), Університеті бундесверу в Гамбурзі (ФРН), Об'єднаному Віденському Інституті (Австрія), Національній школі управління у Парижі (Франція), Педагогічному університеті Цюриха (Швейцарія), Російській академії державної служби при Президентові РФ у Москві (Росія), Центрі суспільних наук Московського державного університету ім. М. В. Ломоносова (Росія), Академії управління при Президентові Республіки Білорусь у Мінську. У 1997-99 рр. — експерт з програм міжнародного наукового співробітництва INTAS (Брюссель, Бельгія). Член спеціалізованих вчених рад із захисту дисертацій в НАДУ та КНУ. Основні напрями та здобутки наукової діяльностіКоло наукових інтересів: державне регулювання економіки, аналіз економічної політики, теорії порівняльного аналізу і трансформації економічних систем, інституційна економіка, новітня історія економічної думки (сучасні неокласика, неолібералізм, неомонетаризм), теорія та історія публічних фінансів, філософія господарства. Визнаними науковою спільнотою дослідницькими здобутками є: обґрунтування в монографії «Современный экономический консерватизм: переоценка ценностей или повторение прошлого?» (Київ, 1990) та докторській дисертації «Економічний неоконсерватизм: зміст, еволюція, взаємозв'язок теорії і політики» (1995) потенціалу й обмеженості теорії і практики економічного неоконсерватизму і неолібералізму, передбачення глобальної фінансово-економічної рецесії як наслідок кризи ринкового ліберального фундаменталізму; формування вітчизняної наукової школи економічної транзитології та управління трансформаційними процесами в сучасних господарських системах, що охоплює 20 докторів і 31 кандидат економічних наук та наук державного управління, підготовлених безпосередньо та очолюваною ним кафедрою. Основні наукові праціАвтор більше 200 наукових та науково-методичних праць, основними з яких є:
Громадсько-наукова діяльністьЧлен Науково-експертної колегії Громадської ради при Національному банку України, Міжвідомчої Координаційної Ради з економічної теорії Національної академії наук України та Міністерства освіти і науки України. Член редколегій 7 фахових вітчизняних і зарубіжних журналів з економічних наук та наук державного управління. Член Європейської спілки консультантів — European Consultants Unit (https://web.archive.org/web/20150819174517/http://ecu-online.org/index.php?id=8&L=2), ECU, — (Штарнберг/Мюнхен, ФРН). Дійсний член Академії економічних наук України (2005), Української академії наук з державного управління (2006), Російської академії філософії господарства (2010), Академії наук Вищої школи України (2016), Академії національної безпеки України (2016). Член президії-співзасновник Українського філософсько-економічного наукового товариства, Виконавчої ради Всеукраїнської асоціації політичної економії, генеральний директор Всеукраїнської громадської організації «Інститут досліджень економіки і суспільства 21 століття». Нагороди та відзнакиНагороджений медаллю «В пам'ять 1500-ліття м. Києва» (1982), Почесною грамотою Кабміну України (2002), Подякою Кабінету Міністрів 2004), Почесною грамотою Верховної Ради України (2012). Кавалер Командорського Хреста Ордена Святого Станіслава (2007). Заслужений діяч науки і техніки України (2004). Інтерв'ю, виступи у ЗМІ, відеолекції
Посилання
|
||||||||||||||||||||||
