|
Бобрівка (Ярославський повіт)
Бобрівка (пол. Bobrówka) — село у Польщі, у гміні Ляшки Ярославського повіту Підкарпатського воєводства. Знаходиться на відстані 14 км на схід від Ярослава[2]. Населення — 437 осіб (2011[1]). ІсторіяСело до Другої світової війниДо другої світової війни це було невелике і бідне село з малими та малопродуктивними господарствами. Підприємств чи фабрик в околиці не було, а на залізничній станції працювали переважно поляки. Навіть тих українців, що довгі роки тут були зайняті, польська влада звільняла з роботи, а на їх місце приймали поляків. Селяни здебільшого заробляли тим, що вирощували фруктові сади, а фрукти головно збували в Ярославі.  До масових репресій польської комуністичної влади та операції «Вісла» Бобрівка була чисто українським селом, у селі переважала українська мова, хоч відчувався натиск з боку польської влади. В селі була мала дерев'яна греко-католицька церква; священика на місці не було, але щонеділі приїздив сюди священик з Ляшок та відправляв Богослуження. Селяни масово брали участь у прощах чи відпустах. Був звичай збиратися кожного травня під великим камінним хрестом, побудованим у 1848 р., та співати маївки на пошану Божої Матери та з вдячности за скасування панщини. До кінця 1930-х років у селі діяла однокласова школа, з одним учителем. Вчили тут польську й українську мови[3]. У 1939 році в селі проживало 870 мешканців (740 українців-грекокатоликів, 40 українців-римокатоликів, 10 поляків, 50 польських колоністів міжвоєнного періоду, 20 євреїв)[4]. Село належало до ґміни Ляшки Ярославського повіту Львівського воєводства. Друга світова війнаУ середині вересня 1939 року німці окупували село, однак вже 28 вересня 1939 року мусіли відступити, оскільки за пактом Ріббентропа-Молотова правобережжя Сяну належало до радянської зони впливу. 27.11.1939 постановою Верховної Ради УРСР село у складі правобережної частини Ярославського повіту в ході утворення Львівської області включене до Любачівського повіту[5], а 17 січня 1940 року включене до Ляшківського району. В червні 1941, з початком Радянсько-німецької війни, село знову було окуповане німцями. Під час Другої світової війни декого з поляків звільнили з праці при залізниці, а на їх місце прийняли українців. Частину молодих хлопців нацисти примусово вивезли на роботу до Німеччини, а коли стали організувати дивізію «Галичина», молодь добровільно зголошувалася до війська. В липні 1944 року радянські війська оволоділи селом, а в жовтні 1944 року правобережжя Сяну зі складу Львівської області передано Польщі. Українці не могли протистояти антиукраїнському терору після Другої світової війни. Частину добровільно-примусово виселили в СРСР (454 особи — 99 родин)[6]. У 1946 році Бобрівка стала переселенчим пунктом українців на схід, а в 1947 р. — у західну Польщу[7]. Широкий майдан у сусідніх Ляшках став українським ґеттом, куди польська міліція зганяла українців як з Бобрівки, так і довколишніх сіл. Усе це відбувалося просто неба, люди чекали на транспорт у Бобрівці тиждень або два. Після цього людей заганяли в товарні вагони і везли на нове місце відселення. Селян змушували підписувати, що вони виїжджають добровільно, а на випадок спротиву польська влада погрожувала, що забере все майно. Українців, депортованих на понімецькі землі, примістили на залишених німцями господарствах, часто зруйнованих війною, в околиці Ольштина. По якомусь часі декілька осіб вернулись звідти назад до Бобрівки, але їхнього господарства їм не повернено. Українську церкву після війни перетворено на римо-католицький костел[3]. У 1975—1998 роках село належало до Перемишльського воєводства. ДемографіяДемографічна структура станом на 31 березня 2011 року[1][8]:
Примітки
Джерела
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
,_%D1%84%D0%BE%D1%82%D0%BE_%D0%B4%D0%BE_1945_%D1%80..jpg)
