Бобков Семен Олексійович

Семен Олексійович Бобков
рос. Семён Алексеевич Бобков
Народження1896(1896)
Українка
Смерть6 листопада 1943(1943-11-06)
біля с. Каїри
Країна Російська імперія
СРСР СРСР
ПриналежністьПрапор Радянської армії Радянська армія
Вид збройних силсухопутні війська
Рід військ артилерія
Роки служби1915–1917, 1918–1943
Звання Генерал-майор
Формування44-та армія
Війни / битвиПерша світова війна
Громадянська війна в Росії
Німецько-радянська війна
Нагороди
Орден Червоного Прапора Орден Кутузова I ступеня Орден Червоної Зірки Медаль «XX років Робітничо-Селянській Червоній Армії»
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Бобков.

Семе́н Олексі́йович Бобко́в (рос. Семён Алексеевич Бобков; нар. 1896(1896) — пом. 6 листопада 1943) — радянський воєначальник часів Другої світової війни, генерал-майор артилерії (10.11.1942[1]).

Життєпис

Народився 1896 року в селі Українка Пугачовського повіту Самарської губернії (нині — Пугачовський район Саратовської області) в селянській родині. Росіянин. Трудову діяльність розпочав підпасичем, сільгоспробітником.

У 1915 році призваний до Російської імператорської армії. Учасник Першої світової війни з кінця 1916 року на Північному фронті в районі Риги.

До лав Червоної армії вступив у 1918 році. Військову службу розпочав у 2-ій батареї 25-ї стрілецької дивізії. Учасник Громадянської війни в Росії 1918–1921 років на Уральському, Колчаківському і Польському фронтах. Пройшов шлях від молодшого командира до помічника командира батальйону.

У 1931 році закінчив артилерійські курси удосконалення командного складу. Член ВКП(б) з 1931 року. З 1935 року — полковник, з 1937 року — начальник 1-го відділу управління начальника артилерії Середньоазійського військового округу. У 1938 році закінчив курси удосконалення вищого командного складу при Військовій академії імені М. В. Фрунзе.

Учасник німецько-радянської війни з 1941 року. Увесь свій бойовий шлях пройшов у складі 44-ї армії на посаді заступника командувача армії — начальника артилерії армії. Двічі був поранений. З 10 листопада 1942 року — генерал-майор артилерії.

6 листопада 1943 року командувач 44-ї армії генерал-лейтенант В. О. Хоменко, перебуваючи за кермом штабного автомобіля, та заступник командувача по артилерії генерал-майор С. О. Бобков помилково заїхали в розташування ворога й були вбиті. Поховані поблизу села Каїри Горностаївського району Херсонської області. 20 травня 1944 року останки генералів були віднайдені та згодом перепоховані в місті Мелітополі Запорізької області.

Нагороди

Був нагороджений орденами Червоного Прапора (16.04.1943[2]), Кутузова 1-го ступеня (16.12.1943[3]), Червоної Зірки (1936) і медаллю «ХХ років РСЧА» (1938).

Примітки

  1. ↑ Сторінки російської історії. (рос.). Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 7 липня 2015. [Архівовано 2016-03-04 у Wayback Machine.]
  2. ↑ «Подвиг народа»: Нагородний лист на нагородження орденом Червоного Прапора. (рос.). Архів оригіналу за 13 березня 2012. Процитовано 7 липня 2015.
  3. ↑ «Подвиг народа»: Нагородний лист на нагородження орденом Кутузова 1-го ступеня. (рос.). Архів оригіналу за 13 березня 2012. Процитовано 7 липня 2015.

Посилання