Альфірк (β Цефея, β Cep, β Cephei) — третя за видимою зоряною величиною зоря в сузір'їЦефея. Назва походить від араб.الفرقة (al-firqah), що означає «отара». В Улугбека разом із зорями Альдерамін (α Cep) та Алькідр (η Cep), Альфірк називали Al Kawākib al Firḳ (الكوكب الفرق), тобто «Зорі Отари»[9][10]. Є прототипом змінних типу β Цефея.
Видимість
Альфірк видимий переважно в північній півкулі, враховуючи його високе північне схилення (70° 34′). Для тих місць, північна широта яких більша за 20° (більша частини Європи, північної Азії та Північної Америки), зоря ніколи не заходить за горизонт. Час від часу зорю можна побачити до 19° південної широти, наприклад, у таких містах Південної півкулі як Хараре у Зімбабве чи Санта-Крус-де-ла-Сьєрра у Болівії. Оскільки β Цефея має третю величину, її легко побачити в сільській місцевості, однак досить важко — при світловому забрудненні міст.
Головна зоря системи — β Цефея A — блакитний гігант спектрального класу B2IIIev[1]. Суфікс «ev» за Йєркською класифікацією позначає спектральну змінність. Радіус цієї зорі-гіганта оцінюється як 9 R☉, а маса — 12 M☉. Як і більшість масивних зір спектрального класу B, β Цефея A є порівняно молодою зорею, її вік оцінюють у 50 мільйонів років. Як більшість гігантів, вона повільно обертається (швидкість обертання — 7 градусів на день, тобто, один оберт триває приблизно 51 день).
За початковою оцінкою місії Гіппаркос відстань до зорі становила близько 595 світлових років. 2007 року її паралакс уточнили — 4,76 ± 0,30 кутових мілісекунд, що дає відстань від Землі приблизно 210 парсек або близько 685 світлових років[2]. З урахуванням температури поверхні 26 700 К, теоретичний розрахунок дає її світність на рівні 36 900 L☉[note 1].
Цікаво
Внаслідок прецесії земної осі приблизно з 5100 р.н.е. β Цефея опиниться над північним полюсом, тобто стане поляриссимою, і буде там приблизно до 6500 р.н.е.[12]
↑ абMermilliod, J.-C. (1986), Compilation of Eggen's UBV data, transformed to UBV (unpublished), Catalogue of Eggen's UBV data, SIMBAD, Bibcode:1986EgUBV........0M
↑ абKaler, James B., ALFIRK (Beta Cephei), Stars, University of Illinois, архів оригіналу за 4 жовтня 2018, процитовано 26 грудня 2010
↑Stebbins, J.; Kron, G. E. (September 1954), Six-color photometry of stars. VIII. The pulsating star Beta Cephei, The Astrophysical Journal (PDF), GCPD, 120: 189, Bibcode:1954ApJ...120..189S, doi:10.1086/145902
↑Cenarro, A. J. та ін. (2007), Medium-resolution Isaac Newton Telescope library of empirical spectra - II. The stellar atmospheric parameters, Monthly Notices of the Royal Astronomical Society (PDF), 374 (2): 664—690, arXiv:astro-ph/0611618, Bibcode:2007MNRAS.374..664C, doi:10.1111/j.1365-2966.2006.11196.x{{citation}}: Явне використання «та ін.» у: |last6= (довідка)Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
↑Hoffleit (1991), Bright Star Catalogue, VizieR (вид. 5th revised), Centre de Données astronomiques de Strasbourg, архів оригіналу за 4 березня 2016, процитовано 26 грудня 2010