Світність астрономічних об'єктів

Світність астрономічних об'єктів — кількість енергії, яка випромінюється астрономічним об'єктом (зорею, галактикою тощо) за одиницю часу. Вимірюється або в абсолютних одиницях (SI — Ват, СГС — ерг/с), або у відносних, наприклад, у світностях Сонця (L_☉=3,86× 10^26 Ват[1]).
Світність зорі (L) пов'язана з її радіусом (R) та ефективною температурою (T)[1]:

${\displaystyle L=4\pi R^{2}\sigma T^{4}}$

де σ — стала випромінювання.

Світність не залежить від відстані до зорі; від відстані залежить лише видима зоряна величина. З абсолютною зоряною величиною (M) світність пов'язана таким співвідношенням[1]:

${\displaystyle M=4,77-2,51\lg L}$

де L — світність в одиницях світності Сонця.

Світність — одна з найважливіших характеристик зір, яка надає змогу порівнювати між собою різні їх типи на діаграмах «спектр — світність», «маса — світність».

Посилання

1. Світність // Астрономічний енциклопедичний словник / за заг. ред. І. А. Климишина та А. О. Корсунь. — Львів : Голов. астроном. обсерваторія НАН України : Львів. нац. ун-т ім. Івана Франка, 2003. — 548 с. : іл. — ISBN 966-613-263-X.

Джерела

• Климишин І. А., Крячко І. П. Астрономія: Підручник. — К.: Знання України, 2002 та 2004 р. — 192 с.