Бернгард Карл фон Кене

Щодо інших людей з таким самим іменем та прізвищем див. Кене.
Бернгард Карл фон Кене
нім. Bernhard Karl von Koehne
Барон Бернгард Карл «Борис Васильович» Кене
Барон Бернгард Карл «Борис Васильович» Кене
Барон Бернгард Карл «Борис Васильович» Кене
Народився16 липня 1817(1817-07-16)
Берлін, Королівство Пруссія, Німецький союз[1]
Помер17 лютого 1886(1886-02-17) (68 років)
Вюрцбург, Нижня Франконія[1]
КраїнаНімецька імперія Німецька імперія
Діяльністьархеолог, геральдист, нумізмат
Галузьархеологія, нумізматика, геральдика
ЗакладЕрмітаж
ЧленствоІмператорське російське археологічне товариствоd
Шведська королівська академія історії літератури і старожитностей
Товариство історії і старожитностей Остзейських
НагородиПерський орден Лева і Сонця
CMNS: Бернгард Карл фон Кене у Вікісховищі

Бернгард Карл фон Кене (нім. Bernhard Karl von Koehne, рос. Бори́с Васи́льович Кёне, *16 липня 1817 р., Берлін — †17 лютого 1886 р., Вюрцбург, Баварія) — археолог, нумізмат, герольдмейстер, барон.

Біографія

Народився в родині таємного державного архіваріуса, берлінського єврея, який прийняв реформатське віросповідання.

1844 призначено охоронцем нумізматичного відділення Ермітажу в Санкт-Петербурзі. Згодом — радник з наукових питань в Ермітажі. Від 1857 — також начальник гербового відділення департаменту геральдики. У 1846 з ініціативи Кене та за сприяння герцога Лейхтенберзького засновано Імператорське російське археологічне товариство (був його секретарем).

Праці

Від французького інституту фр. Institut de France за опис музею князя Василя Вікторовича Кочубея («рос. Описание музеума князя Василия Викторовича Кочубея», складено за рукописним каталогом), а також дослідження історії і нумізматики грецьких поселень у Росії, царств Понтійського і Босфора Кімерійського (Санкт-Петербург, 1857, російською та французькою мовами), Кене отримав велику іменну золоту медаль, що призначається досить нечасто.

  • (рос.) «Исследование об истории и древностях г. Херсонеса Таврического» (Санкт-Петербург, 1848)
  • (нім.) "Ueber die im Russischen Reiche gefundenen Abendlandischen Munzen des X, XI und XII Jahrh.i (Санкт-Петербург, 1850, є також російська версія твору)
  • (рос.) «Князь Олег и господин Куник» («Русский Вестник», 1860, книга 18 — про дослідження пана Куніка візантійських монет Ярослава Володимировича)
  • (фр.) «Notice sur les sceaux et les armoiries de la Russie» (частина I, Берлін, 1861)
  • (рос.) «Императорский Эрмитаж. Выпуск 1. Картины Рафаэля, 4 снимка с текстом. Выпуск 2. Картины Леонарда да Винчи, три снимка с текстом» (Санкт-Петербург, 1866; 2 видання, 1869)
  • (нім.) «Über den Doppeladler» (Берлін, 1871)
  • (нім.) «Berlin, Moskau, St.-Petersburg» (Берлін, 1882 — нарис про стосунки між російськими і пруськими дворами у 1649–1763

та інші, що виходили багатьма європейськими мовами у різних виданнях, зокрема у «фр. Mémoires de la Société d'Archéologie et de Numismatique de St.-Petersbourg», у «фр. Revue belge de Numismatique», у «нім. Berliner Blatter für Munz-Siegel- und Wappenkunde».

Видання під редакцією фон Кене

  • (рос.) «Записи Імператорського Археологічного товариства» («Записки Императорского Археологического Общества», Санкт-Петербург, 1847–1852, шість томів)
  • (рос.) «Гербовник Російської імперії» («Гербовник Российской империи» (XI—XIII))
  • (рос.) «Каталог нумізматичного музею імператорського Ермітажу» («Каталог нумизматического музея императорского Эрмитажа», разом із Ваагеном, Лукашевичем та іншими)

Розробив нові принципи створення гербів і переглянув усі наявні в Російській імперії герби. У 1857—1885 рр. створив проєкти гербів практично для всіх тогочасних губернських, повітових, позаштатних міст і градоначальств 9 українських губерній (Київської, Волинської, Подільської, Чернігівської, Полтавської, Харківської, Катеринославської, Херсонської, Таврійської); запропонував проєкти гербів для низки міст, які раніше не мали геральдичної символіки. Запропоновані проєкти (за невеликим винятком, як наприклад герб Кременця 1874 р., Миколаєва 1883 р.), офіційно затверджено не було.

8 грудня 1856 р. за проєктами, запропонованими Кене, було затверджено герби 5 українських губерній — Київської, Волинської, Подільської, Чернігівської, Таврійської (як імператорські титульні герби); 5 липня 1878 р. — герби Полтавської, Харківської, Катеринославської та Херсонської губерній.

Примітки

  1. ↑ а б Deutsche Nationalbibliothek Record #116285923 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.

Бібліографія

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Бернгард Карл фон Кене