Бережний Геннадій Анатолійович

Бережний Геннадій Анатолійович
Прапорщик
Загальна інформація
Народження	13 лютого 1968(1968-02-13) Нікополь
Смерть	18 вересня 2014(2014-09-18) (46 років) Калинове
Поховання	Нікопол
Військова служба
Роки служби	2014
Приналежність	Україна
Вид ЗС	Збройні сили
Рід військ	Танкові війська
Формування	17 ОТБр
Війни / битви	Війна на сході України
Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня

Генна́дій Анато́лійович Бережни́й (нар. 13 лютого 1968(19680213) — 18 вересня 2014) — прапорщик Збройних сил України.

Життєвий шлях

Строкову службу служив у радянській армії в НДР. Після набуття Україною Незалежності працював директором Парку Металургів, займався власним бізнесом. На фронт пішов добровольцем під час мобілізації у серпні разом із своїм другом Русланом Безрідним. Розвідник розвідувальної роти 17-ї окремої танкової бригади.

Зник безвісти 18 вересня 2014 року поблизу смт Калинове Луганської області — розвідгрупа на БМП потрапила у засідку терористів. Під час вогневого протистояння бійці зазнали поранень та їх полонили. Разом з Сергієм в цьому бою загинули молодший сержант Олег Литовченко, молодший сержант Андрій Кравченко, старший солдат Андрій Сущевський, прапорщик та солдати Руслан Безрідний й Сергій Пронін. Розвідувальний дозор, у складі якого був сержант Віталій Капінус, прикривав евакуацію поранених бійців; сержант Капінус у бою загинув.

Опізнаний за ДНК-експертизою. 16 січня 2015 року воїна поховали у Нікополі.

Залишились батьки, дружина, син та донька.

Нагороди

За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни, відзначений — нагороджений

• 22 вересня 2015 року — орденом За мужність III ступеня (посмертно)[1]

Примітки

1. Указ Президента України від 22 вересня 2015 року № 553/2015 «Про відзначення державними нагородами України»

Джерела

• Бережний Геннадій Анатолійович [Архівовано 24 грудня 2016 у Wayback Machine.]