Капінус Віталій Анатолійович

У Вікіпедії є статті про інших людей із таким прізвищем: Капінус.
Віталій Анатолійович Капінус
 Сержант
Загальна інформація
Народження11 лютого 1985(1985-02-11)
Кривий Ріг
Смерть18 вересня 2014(2014-09-18) (29 років)
Калинове
ПохованняКривий Ріг Редагувати інформацію у Вікіданих
Військова служба
Роки служби2014
ПриналежністьУкраїна Україна
Вид ЗСЗСУ Збройні сили
Рід військ Танкові війська
Формування
 17 ОТБр
Війни / битви

Війна на сході України

Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня

Віта́лій Анато́лійович Капінус (11 лютого 1985 — 18 вересня 2014) — сержант Збройних сил України.

Життєвий шлях

Спочатку навчався у криворізькій ЗОШ №39 до 8го класу , потим закінчив криворізьку ЗОШ № 64, призваний до Збройних Сил України. Строкову службу пройшов у танковому відділенні військового центру сухопутних військ «Десна».

Після демобілізації вступив до Криворізького ПТУ № 37, здобув спеціальність машиніста екскаватора.

Останнім часом працював у ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг», машиніст автогрейдера.

Працював волонтером, ремонтував військову техніку. Мобілізований, командир відділення, 17-та окрема танкова бригада.

18 вересня 2014-го загинув поблизу смт Калинове при забезпеченні відходу з-під вогню розвідників, БМП яких було підбито; розвідувальний дозор, у якому знаходився Віталій Капінус, прикривав евакуацію поранених бійців з Донецького аеропорту. Дозор потрапив у засідку російських та сепаратистських військ.

Похований у місті Кривий Ріг 18 вересня 2014-го з військовими почестями.

Без Віталія лишилися дружина Анастасія, син Кирило та донька Валерія (від першої дружини)

Нагороди та вшанування

За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни, відзначений — нагороджений

  • орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)
  • відзнакою міста Кривий Ріг «За Заслуги перед містом» 3 ступеня (посмертно)
  • в Кривому Розі встановлено меморіальну дошку його честі
  • побратими назвали його іменем бойовий автомобіль
  • орден «За вірність присязі» (посмертно, 26.08.2016)[1]

Примітки

  1. ↑ Нагородження воїнів АТО у Кривому Розі. Архів оригіналу за 24 березня 2017. Процитовано 23 березня 2017.

Джерела

Емблема Збройних сил України Це незавершена стаття про військового чи військову Збройних сил України.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.