uk %D0%91%D0%B5%D1%80%D0%B4%D1%8E%D0%B3%D1%96%D0%BD %D0%92%D1%96%D1%82%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%B9 %D0%AE%D1%80%D1%96%D0%B9%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87

Віталій Бердюгін
Бердюгін Віталій Юрійович
Віталій Бердюгін; Бердюгін Віталій Юрійович
Старший матрос
Загальна інформація
Народження	17 листопада 1994; м. Миколаїв, Україна
Смерть	16 березня 2022 (27 років); м. Маріуполь Донецька область, Україна
Національність	українець
Псевдо	«Бьорн»
Військова служба
Приналежність	Україна
Вид ЗС	Збройні сили
Рід військ	Морська піхота
Формування	36 ОБрМП
Війни / битви	Російсько-українська війна
Нагороди та відзнаки
	Орден «За мужність» ІІІ ступеня
	Орден «За мужність» ІІІ ступеня

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Бердюгін.

Віталій Юрійович Бердюгін — старший матрос морської піхоти Збройних сил України, учасник російсько-української війни, що загинув у ході російського вторгнення в Україну в 2022 році.

Життєпис

Народився 17 листопада 1994 р. у м. Миколаєві.

У 2010 р. закінчив у Миколаєві ЗОШ № 15. В 2014 р. закінчив Миколаївську музичну школу ДМШ-1 ім. М. А. Римського-Корсакова по класу гітари, брав активну участь в ансамблях і оркестрах народних інструментів.

У 2014 р. закінчив Державний вищий навчальний заклад «Миколаївський політехнічний коледж» за спеціальністю «Монтаж і експлуатація електроустаткування підприємств і цивільних споруд» та здобув кваліфікацію «техніка-електрика».

У 2016 р. закінчив Національний університет кораблебудування імені адмірала Макарова, здобув ступінь бакалавра за напрямом підготовки «електромеханіка».

У 2017—2020 р. проходив військову службу за контрактом на посаді водія-електрика аеродромних пересувних електроагрегатів (АПА), ВОС електрогазового взводу технічної роти батальйону аеродромно-технічного забезпечення військової частини А4465 (м. Миколаєв), старший солдат.

На початок російського вторгнення в Україну проходив військову службу на посаді навідника відділення морської піхоти взводу морської піхоти роти морської піхоти батальйону морської піхоти 36-ї бригади морської піхоти, старший матрос^[1]^[2].

Помер на руках у Катерини Поліщук (Пташки зі сталі)^[3].

Нагороди

орден «За мужність» III ступеня (2022, посмертно) — за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі.