Безупречний (есмінець, 1937)

«Безупречний»
«Безупречный»
Схематичне зображення есмінців типу 7
Служба
Тип/клас ескадрений міноносець типу 7
Держава прапора СРСР СРСР
Належність  Військово-морський флот СРСР
На честь другий корабель флоту на ім'я «Безупречний»
Корабельня ССЗ № 200, Миколаїв
Закладено 23 серпня 1936
Спущено на воду 25 червня 1937
Введено в експлуатацію 2 жовтня 1939
На службі 19391942
Загибель 26 червня 1942 року потоплений німецькими пікіруючими бомбардувальниками II./StG 77 поблизу Севастополя
Статус затоплений
Бойовий досвід Друга світова війна
Кампанія на Чорному морі
Оборона Одеси
Оборона Севастополя
Ідентифікація
Параметри
Тоннаж 1657 тонн (стандартна)
2039 тонн (повна)
Довжина 112,8 м
Ширина 10,2 м
Висота 3,27 м
Технічні дані
Рухова установка 2 × парових турбіни ГТЗА-24
3 × парових котли
Гвинти 2
Потужність 48 000 к.с.
Швидкість 36,34 вузлів (67,3 км/год)
Дальність плавання 3130 миль (5780 км)
Екіпаж 245 офіцерів та матросів
Озброєння
Артилерія 4 (4 × 1) × 130-мм гармати Б-13-2С
Торпедно-мінне озброєння 6 (2 × 3) × 533-мм торпедних апаратів 39-Ю
60 морських якірних мін КБ-3 або 65 мін зразка 1926 р., або 95 мін зразка 1912 р.
Зенітне озброєння 2 × 76-мм зенітні гармати 34-К
2 × 45-мм гармати 21-К
2 × 12,7-мм зенітних кулемети ДШК

«Безупречний» (рос. «Безупречный»)[Прим. 1] — військовий корабель, ескадрений міноносець проєкту 7 військово-морського флоту СРСР за часів Другої світової війни.

Есмінець «Безупречний» 23 серпня 1936 року закладений на верфі ССЗ № 200 у Миколаєві, 25 червня 1937 року спущений на воду. 2 жовтня 1939 року корабель уведений до складу радянського Чорноморського флоту. Перебував у складі крейсерської бригади, де було два дивізіони есмінців; у другий дивізіон входили всі шість радянських ескадрених міноносців «сімок»: «Бодрий», «Бойкий», «Бистрий», «Беспощадний», «Бдительний» і «Безупречний». З них пережили війну лише перші два.

Історія служби

На початок німецько-радянської війни «Беспощадний» перебував у складі 2-го дивізіону есмінців Загону легких сил з базуванням на ВМБ Севастополя. У серпні-вересні есмінець брав участь в обороні Одеси. Він ескортував транспорти, перевозив війська та вантажі. Есмінець був включений до складу десантного загону (крейсери «Червоний Кавказ», «Червоний Крим», есмінці «Беспощадний», «Бойкий» та «Фрунзе») для висадки під Одесою 3-го полку морської піхоти.

У вересні 1941 року «Безупречний» спільно з «Бойким» і «Беспощадним» підтримував вогнем висадку десанту під Григорівкою.

У січні 1942 року «Безупречний» брав участь у висадки морського десанту в Судаку. Десантування відбувалося за шторму силою в 7 балів та ураганному вітрі — з крейсера «Червоний Крим», есмінців «Смишлений» та «Шаумян», канонерського човна «Червоний Аджаристан», 6 катерів зразка «морський мисливець» — за артилерійської підтримки лінкора «Паризька комуна» та есмінців «Безупречний» (командир — капітан 3-го рангу Е. А. Козлов) і «Железняков». В операції також було задіяно 2 підводні човни — Щ-201 та М-55, котрі виконували роль плавучих маяків. З есмінців «Смишлений» та «Шаумян» були висаджені відволікаючі десантні групи в Новому Світі та східніше гори Алчак[1]. Також було висаджено 4 десантні групи по 7-12 бійців. Надалі есмінець був у складі загону кораблів артилерійської підтримки, що прикривали дії наземних військ.

Разом з «Ташкентом» та «Бдительним» «Безупречний» став одним з останніх великих бойових кораблів, що прорвалися в обложений Севастополь. 26 червня 1942 року за 40 миль від мису Аюдаг його атакували понад 20 пікірувальних бомбардувальників Ju 87 і Ju 88. Корабель дістав кілька прямих влучань — у кормовий місток, у перше котельне відділення і напівбак. За кілька хвилин він повністю затонув. «Ташкент», що підійшов через 30-40 хвилин до місця загибелі, також був атакований авіацією і, скинувши на воду рятувальні плоти і пояси, пішов. Наступного дня підводні човни М-112 і М-118 підібрали всього трьох уцілілих моряків. Решта екіпажу, а також взяті на борт 320 червоноармійців і 16 медичних працівників загинули.

Див. також

Примітки

Виноски
  1. Українською мовою — бездоганний
Джерела
  1. Енциклопедія Судака (рос.). Архів оригіналу за 13 травня 2014. Процитовано 10 травня 2014.

Посилання

Література

  • Балакин С. А. Легендарные «Семёрки». Эсминцы «сталинской» серии. — М.: Коллекция, Яуза, ЭКСМО, 2007. — 208 с. ISBN 978-5-699-23784-5 (рос.)
  • Энциклопедия советских надводных кораблей 1941—1945. Платонов А. В. Полигон. 2002. стр. 187. (рос.)
  • Hill, Alexander (2018). Soviet Destroyers of World War II. New Vanguard. 256. Oxford, UK: Osprey Publishing. ISBN 978-1-4728-2256-7.
  • Whitley, M. J. (1988). Destroyers of World War 2. Annapolis, Maryland: Naval Institute Press. ISBN 0-87021-326-1.
  • Азаров И. И. Последний поход «Безупречного» // Военно-исторический журнал. — 1962. — № 10. — С. 66—73.