Беглярова Емма Костянтинівна

Беглярова Емма Костянтинівна
Дата народження30 червня 1945(1945-06-30)[1] Редагувати інформацію у Вікіданих (79 років) або 30 червня 1950(1950-06-30)[2] Редагувати інформацію у Вікіданих (74 роки)
Громадянство СРСР Редагувати інформацію у Вікіданих
 Україна Редагувати інформацію у Вікіданих
Alma materЛьвівська національна академія мистецтв Редагувати інформацію у Вікіданих
Професіяхудожниця, художниця по костюмах, художниця-постановниця
ЧленствоНаціональна спілка кінематографістів України Редагувати інформацію у Вікіданих і Національна спілка художників України Редагувати інформацію у Вікіданих
Нагороди
IMDbID 0066791 Редагувати інформацію у Вікіданих
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Бегляров.

Беглярова Емма Костянтинівна (нар. 30 червня 1945(19450630), смт Оренбурзьке, РРФСР, СРСР[3] — радянський і український художник живопису, сценографії та кіно. Лауреат російської кінопремії «Золотий орел» (2006)[4].

Біографія

Зовнішні зображення
Емма Беглярова

Закінчила Львівський державний інститут прикладного та декоративного мистецтва (1975, викладачі з фаху — Р. Сельський, В. Манастирський). Будучи студенткою персонально виставлялася у Варшаві[5].

Працює в галузі живопису, сценографії. Член Національної спілки художників України (1986)[3].

Роботи художниці брали участь більш ніж в 40 виставках — в Україні, Росії, Фінляндії, Канаді, Франції, Болгарії[6].

Працює на Київській кіностудії ім. О. П. Довженка (художник-постановник, художник по костюмах). „На кіностудію я потрапила випадково — у 1984 році. Мене привела туди хороша знайома — Лідія Тихонівна Байкова“, — згадує художниця[7].

Член Національної Спілки кінематографістів України.

Оксана Ременяка, кандидат мистецтвознавства: [8]:

Емма Беглярова творить образ Жінки — таємничо неосяжної, велемовно звабливої. Жінки, що живе у світі власних ілюзій і фантасмаґорій.

Мисткиня, що її визнав Світ, котра володарює престижною премією російського кіноматоґрафа «Золотий орел», як найвишуканіший художник-костюмер, творить свій фільм, переносячи кадр на полотно — там і композицію, і колірну гаму диктує винятково тільки Жінка. А тому цілковито ніхто не відає — чи традиційна рама направду здатна обмежити це казкове, феєричне дійство вічного очікування Жінки, що посвячена в Істину.
«Культура будь-якої епохи орієнтована переважно на Жінку, — розмірковує художниця. — Її малювали за всіх часів. Наш сьогоднішній світ задосить чоловічий, соціум не концентрує увагу на Жінці. А я творитиму Жінку, бо вона цікава, пластична і вельми образотворча. Навіть у моїх натюрмортах вона доконечно присутня».

Нагороди

Фільмографія

Художник по костюмах:

Художник-постановник:

Примітки

  1. ↑ Беглярова Емма Костянтинівна
  2. ↑ Պոպկով Ա. Odnoklassniki — 2006.
  3. ↑ а б Національна Спілка Художників: Беглярова Емма Костянтинівна. Архів оригіналу за 2 квітня 2015. Процитовано 2 квітня 2015.
  4. ↑ «Національна Академія кінематографічних мистецтв і наук Росії»: Лауреати премії «Золотий орел» за 2006 рік. Архів оригіналу за 27 квітня 2014. Процитовано 2 квітня 2015. [Архівовано 2014-04-27 у Wayback Machine.]
  5. ↑ Ганна Циба: "Дивіться уважно: Кінематографісти-художники" (20.10.2011). Архів оригіналу за 2 квітня 2015. Процитовано 2 квітня 2015.
  6. ↑ "Живописця — на вулицю, речі — на землю" (UAclub.net 7 вересня 2007). Архів оригіналу за 2 квітня 2015. Процитовано 2 квітня 2015.
  7. ↑ «Дзеркало тижня. Україна» (16 лютого 2007): Любов Журавльова. «Летіти з одним „Орлом“». Українську художницю Емму Беглярову, нещодавно удостоєну «російського Оскара», вдома, у Києві, двірники виганяють із майстерні". Архів оригіналу за 17 травня 2014. Процитовано 2 квітня 2015.
  8. ↑ Світ кольору очей жінки — мистецький журнал "Артанія" (2008): Емма Беглярова. Архів оригіналу за 28 червня 2016. Процитовано 2 квітня 2015.

Посилання