Реваншисти з перших днів повномасштабного вторгнення стали на оборону столиці. Брали участь в захисті українських міст і сіл, посилювали контрнаступ бригад ЗСУ та підрозділів ГУР на російські позиції, аж до повного визволення області. Бійці підрозділу безпосередньо брали участь у боях за село Мощун, Рудницьке, Лук‘янівку. [3]
26 березня 2022 року Реваншисти разом з ЗСУ та добровольчими підрозділами завзято вибили негідників з Лук'янівки та закріпилися на зайнятих позиціях:
Ворог чинив спротив, але не витримав натиску українських сил. Протягом операції загарбник втратив більше двадцяти одиниць важкої техніки. Два танки були захоплені і, відтепер, працюватимуть на нас.[4]
Того ж дня бійцями батальйону в полон було взято ворожого снайпера:
20-ти річний контрактник представився бійцем 2-го полку радіаційного, хімічного та біологічного захисту (РХБЗ).
Забагато тиловиків та рхбзшників останнім часом.
Втім, ми змогли роздобути й документообіг ворожих командирів. Справжнє місце служби окупанта уточнюється. [5]
Підрозділ брав участь у визволенні села Вільхівка на Харківщині. У бою було знищено близько 70 окупантів, 27 взяли у полон. КШМ та МТЛБ дісталися українським силам як трофеї. [6]
Згодом підрозділ брав участь у боях за південь та схід.
У липні 2024 підрозділ брав участь у битві за Часів Яр. Командир Богдан Ходаковський повідомив, що ворог контролює мікрорайон канал, але сили оборони не дозволяють противнику перейти канал Сіверський Донець—Донбас[7]
02022-03-2525 березня2022 — Кириченко Дмитро Володимирович («Кіріч»). 9 листопада 1996, селище Чоповичі. Командир 1-го взводу, 1-шої роти. Загинув під час звільнення від окупантів села Лук'янівка на Київщині [10].
02022-07-022 липня2022 — Гаврилів Петро («Поло»). 9 липня 2000. Загинув під час виконання бойового чергування. [11]
2023
02023-06-077 червня2023 — Шеремет Руслан Русланович. 29 жовтня 1995, селище Чоповичі. Залишилися бабуся, батьки та юна сестричка [12][13].
02023-07-1414 липня2023 — Власенко Анатолій («Ток»). 14 червня 2004, м. Добропілля Донецької області. Загинув біля села Підстепне від мінометного обстрілу [14].
02023-07-1414 липня2023 — Іллюк Роман («Хімік»). 10 липня 2001, с. Малий Олексин. Загинув біля села Підстепне від мінометного обстрілу [15].
02023-07-1414 липня2023 — Смірнов Олег («Кекс»). 23 березня 2004, м. Вінниця. Загинув біля села Підстепне від мінометного обстрілу [16].
02023-08-066 серпня2023 — Воронов Олексій Васильович («Фітнес») 8 березня 2003, м. Балаклія, Харківщина. Загинув на лівому березі Дніпра між селами Підстепне та Козачі Лагері на Херсонщині [18]
02023-08-066 серпня2023 — Онищенко Владислав («Поет») 11 жовтня 2001, м. Кропивницький. Загинув на лівому березі Дніпра між селами Підстепне та Козачі Лагері на Херсонщині [19]
02023-08-066 серпня2023 — Сіваш Антон («Чівас») 27 вересня 1998, м. Вінниця. Загинув на лівому березі Дніпра між селами Підстепне та Козачі Лагері на Херсонщині [20]
02023-08-077 серпня2023 — Єсипенко Євгеній («Джексон»). 28 грудня 1998, с. Комарівка Борзнянської громади. Брав участь у боях за Бучу, Ірпінь, Бахмут та острів Зміїний. Загинув 7 серпня 2023 року під час виконання чергового бойового завдання на Херсонщині [21].
2024
02024-09-011 вересня2024 — Осуховський Данило Олександрович («Купер»). 13 серпня 2003, с. Крюківщина. Загинув на Харківщині [22]
02024-09-2121 вересня2024 — Шатило Антон («Сміт»). 21 червня 1983. Загинув під час наступальних дій
02024-09-2121 вересня2024 — Худяков Руслан («Батурин»). 5 листопада 1976. Загинув під час виконання бойового завдання стікши кров`ю затягуючи турнікет побратиму
02024-09-2121 вересня2024 — Колбасинський Артем («Денсер»). 25 лютого 2000. Загинув під час виконання бойового завдання [23]