Баррінгтон-Топс — частина Великого Вододільного хребта у Новому Південному Уельсі, Австралія, між Глостером і Скоуном. Ще у 1934 році ця територія була важкодоступною.[1] Проте доступ до цього району та його дослідження відбулися набагато раніше.[2]
Частину території перетворену на Національний парк Баррінгтон-Топс[3] і Державний заповідник Баррінгтон-Топс.[4]
Інвазивні види є проблемою в деяких районах Баррінгтон-Топс. У тут зустрічаються здичавілі здичавілі коні, кози, собаки, коти, свині, лисиці та олені. Службою національних парків і дикої природи вживаються заходи контролю їх популяції.[5]Жарновець віниковий (Cytisus scoparius) уразив 10 тис. га Національного парку. Засоби біологічної боротьби з останнім, включно з галловим кліщем (Aceria genistae), перевіряються на ефективність.[6]
Проект Озі-Арк (Aussie Ark — «Австралійський ковчег») розселив тасманійських дияволів поблизу Баррінгтон-Топсу в рамках порятунку зникаючих видів.[7] Наприкінці 2020 року 26 дорослих дияволів було випущено на територію площею 400 га, а до кінця квітня 2021 року народилося сім малюків, а до кінця року очікується до 20 особин.[8]
Примітки
↑The tourist will search in vain on our maps for the area known as «Barrington Tops.» It is not crossed by any road, nor does any road capable of being used — see BARRINGTON TOPS, The Newcastle and Maitland Catholic Sentinel, iii (4), 1 січня 1934: 98, ISSN2206-5466