Станом на 1885 рік складалася з 12 поселень, 35 сільських громад. Населення 10283 осіб (4948 чоловічої статі та 5335 — жіночої), 1896 дворових господарств[1]. 3 липня 1921 року Баришівська волость увійшла до складу Київської губернії.
Земля волості
Площа, десятин
У тому числі орної, десятин
Сільських громад
10282
8407
Приватної власності
16675
8811
Іншої власності
311
252
Загалом
27268
17470
Поселення волості:
Баришівка — колишнє державне та власницьке містечко при річці Трубіж за 35 верст від повітового міста, 3445 осіб, 631 двір, православна церква, школа, 4 постоялих будинки, лавка, 101 вітряний млин.
Гостролуччя — колишнє власницьке село при річці Трубіж, 1596 особи, 321 двір, 2 православні церкви, школа, 3 постоялих будинки, лавка, 27 вітряних млинів.
Мала Стариця — колишнє державне та власницьке село при річці Красилівка, 266 осіб, 58 дворів, православна церква, 3 вітряний млин.
Морозівка — колишнє власницьке село при річці Трубіж, 678 особи, 111 дворів, православна церква, 13 вітряних млинів.
Селичівка — колишнє державне село при річці Селичівка, 1317 осіб, 223 двори, православна церква, 2 постоялих будинки, 23 вітряних млини.
Селище — колишнє державне село при річці Трубіж, 1396 осіб, 262 двори, православна церква, 2 постоялих будинки, лавка, 54 вітряних млини, маслобійний завод.
Сулимівка — колишнє державне село при річці Горобіївка, 513 осіб, 97 дворів, православна церква, постоялий будинок, 3 вітряних млини.
рос. дореф.Полтавская губернія. Списокъ населенныхъ мѣстъ по свѣдѣніямъ 1859 года, томъ XXXIII. Изданъ Центральнымъ статистическимъ комитетомъ Министерства Внутренних Дѣлъ. СанктПетербургъ. 1862 — 263 с.