Бандунг (індонез.Bandung) — торгове місто і столиця провінції Західна Ява на острові Ява в Індонезії; населення 1463 тис. осіб. Бандунг є третім за величиною містом в Індонезії і був адміністративним центром, коли країна називалася нідерландська Східна Індія.
Бандунг розташований приблизно за 180 км на південний схід від столиці Індонезії Джакарти на висоті 678 метрів над рівнем моря. Клімат в Бандунзі протягом року відносно прохолодніший в порівнянні з іншими містами Індонезії. Місто лежить у басейні річки й оточений вулканічними горами заввишки до 2400 м. Середня температура становить 23,6 °C впродовж всього року.[4] Середньорічна кількість опадів становить від 1000 до 3500 мм.[5] Сезон дощів, як і в інших регіонах Індонезії, триває з листопада по квітень. Згідно з класифікацією клімату Кеппена, у Бандунгу тропічний мусонний клімат (Am).
Вперше назва Бандунг згадується в 1488 році, проте археологічні знахідки говорять про те, що на берегах річки Сікапундунг і довкола старого озера Бандунг ще в доісторичні часи жив Homo erectus.
У XVII і XVIII століттяхГолландська Ост-Індійська компанія відкрила в районі Бандунга ряд плантацій. У 1810 році голландськими колоніалістами через Бандунг була прокладена дорога De Groote Postweg (Основна Поштова дорога), яка стала частиною маршруту, що сполучає західне і східне узбережжя Яви.
У 1880 році була побудована перша залізнична гілка, що з'єднує Бандунг з Батавією (яка називається сьогодні Джакартою), що дало поштовх для розвитку легкої промисловості в Бандунзі. Це викликало великий приплив мігрантів з Китаю.
До 1906 року Бандунг отримав статус муніципалітету і незабаром став містом-курортом для господарів плантацій. Були відкриті дорогі готелі, ресторани, кафе і європейські бутіки, унаслідок чого місто стали називати Париж на Яві.
Після проголошення незалежності в Індонезії в 1945 році місто отримало статус адміністративного центру Західної Яви, почало бурхливо розвиватися і зрештою перетворилося на густонаселений мегаполіс з щільністю населення близько 15 000 осіб/км², у якому проживає більше двох мільйонів осіб.
↑Wangsaatmaja, Setiawan; Sutadian, Arief D.; Prasetiati, Maria A.N. Groundwater Resource Management in Bandung. Sustainable Groundwater Management in Asian Cities. Institute for Global Environmental Strategies. Архів оригіналу за 2 вересня 2006. Процитовано 21 серпня 2008.
