Бабчук Емма Антонівна

Бабчук Емма Антонівна
Народилася	5 жовтня 1942(1942-10-05)  (82 роки) Жорнище, Іллінецький район, Вінницька область, Українська РСР, СРСР
Діяльність	журналістка
Нагороди

Е́мма Анто́нівна Бабчу́к (нар. 10 травня 1942, с. Жорнище, нині Іллінецького району Вінницької області) — українська журналістка, публіцистка. Заслужена журналістка України (1994).

Життєпис

Батько Білаш Антон Трифонович (1909—1944) — військовослужбовець. Мати Поліна Василівна (1914—1991) — учителька молодших класів.

У першому класі сиділа за партою з ровесником Степаном Ганжею, тепер Заслуженим майстром народної творчості України.[1]

Редакторка 2-х платівок «Співає Тернопілля» (1972). У радіопередачах розповідала про текстильників Тернополя (1973), У. Лендюк та її хор-ланку (1977), тернопільців — Олега Германа, Анатолія Горчинського, Володимира Барну, Єфрема Гасая, Лесю Романчук, її маму Лідію Романчук та інших.

Чоловік Володимир Гордійович (1940) — доцент катедри вищої математики в Інституті сухопутних військ у Києві. Дочка Ольга (1974) — філологиня, журналістка, працює в Національній радіокомпанії України (зараз — UA: Українське радіо).[2]

Нагороди

• журналістська премія «Ніка» (1998);
• міжнародна премія ім. Пилипа Орлика (1998);
• Літературно-мистецька премія імені Володимира Забаштанського (2022).[3]

Примітки

1. Сонячне килимарство Степана Ганжі. Архів оригіналу за 21 жовтня 2013. Процитовано 31 січня 2013.
2. Бабчук Емма Антонівна. static.rada.gov.ua. Архів оригіналу за 22 квітня 2022. Процитовано 27 вересня 2021.
3. Лауреати премії імені Забаштанського передали фінансову нагороду для українських захисників. — Сайт «Жмеринка City». — 2022. — 5 жовтня

Джерела

• Весна Х. Бабчук Емма Антонівна // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — С. 62—63. — ISBN 966-528-197-6.

Портал «Біографії»   Портал «Україна»