В історичних документах Аш також називається Ascha, Asche, але перше записане ім'я — Aska. Назва міста походить від німецької назви риби харіуса (нім.Die Äsche), яка з'являється в символі міста. Іноді помилково вважають, що назва походить від німецького слова Asche, що означає попіл. Німецькою мовою назва має форму Asch. Використовувалася як офіційна до кінця Другої світової війни, згодом — паралельно з чеської версією Аш. У Німеччині варіант Asch використовується донині (наприклад, на дорожніх інформаційних знаках).
Після виселення німців з Чехословаччини було вирішено перейменувати муніципалітети з німецькими назвами. Пропозиція назвати місто Дукла не реалізувалась, і в кінцевому варіанті назва міста залишилась Аш.
Історія
До 1000 року аська територія належала так званому regia Slavorum (що в перекладі з латини означає: Земля слов'ян). Аш, ймовірно, був заснований в XI або XII столітті.
У 1270 аська церква отримала орден німецьких лицарів. Це перша писемна згадка про Аш. Саме місто в історичних джерелах згадується трохи пізніше, у 1281. У 1331 Аш і Селб були зупинені царем Іоаном Люксембурзьким.
XX століття
У 1904 в Аші була створена професійна текстильна школа. У 1924 в місті було більше, ніж 120 ткацьких фабрик, 13 фарбувалень. Аш став потужним промисловим центром. Аські фабрики підтримували Конрада Генляйна, що призвело до зміцнення його Судето-німецької партії і захоплення влади в окрузі. Після з'їзду партії 5 травня1938, в якому взяла участь 21 тисяча членів, чеські жителі почали залишати місто. Місцеві нацисти поступово забирали владу у всьому районі, тому Аш був зайнятий підрозділами фрайкору і де-факто приєднаний до Третього Рейху ще до підписання Мюнхенської угоди, в ніч з 21 на 22 вересня1938. Чеські поліцейські були роззброєні і разом з чеськими чиновниками і німецькими антифашистами доставлені в Бад-Ельстер. 3 жовтня 1938 в місто увійшли війська Вермахту, а через кілька годин і сам Адольф Гітлер.
Друга світова війна і повоєнні роки
Під час Другої світової війни ситуація в усій області значно погіршилася. Текстильне виробництво зменшилось через втрату населення, і німецька влада поступово припинила нове будівництво в місті.
20 квітня1945 місто звільнене. Незважаючи на те, що деякі заводи були передані державі або в руки нових чеських поселенців, неможливо було підтримати всі заводи в експлуатації. Реорганізація текстильних фабрик в Аші тривала до 50-х років XX століття.
У 1960євангельська церква, найцінніша архітектурна пам'ятка міста, була зруйнована вогнем. Протягом 60 років в Аші знесено велику кількість старих будинків, які замінені панельними. У той час населення перестало скорочуватися, в 1970 в Аші вже проживало 11 620 чоловік. Протягом 70-х і 80-х років місто збагачене великою кількістю нових будинків, але також відремонтовані і старі споруди. З'явились магазини, спортзали, новий залізничний вокзал.
Падіння комуністичного режиму в 1989 також означало закінчення текстильної ери міста Аш. У 90-ті роки поступово зникають всі місцеві заводи. Від повного банкрутства Аш врятувало відкриття прикордонного переходу в Німеччину. Був побудований новий митний комплекс, в якому розташовуватися як чеські, так і німецькі прикордонники.
Аш поступово ставав цікавим туристичним місцем, куди їздило багато німців.
XXI століття
XXI століття ознаменувало нову будівельну еру міста. У центрі Аша з'явилося багато сучасних поліфункціональних будинків. У період з 2004 по 2009 місто пройшло п'ять етапів реконструкції дорожньої і паркувальної інфраструктури. Побудований торгово-розважальний центр. У 2003 будівля старої ратуші повністю реконструйована, і туди згодом переїхала міська адміністрація. Також побудований пам'ятник євангельській церкві, що згоріла, поруч з якою стоїть єдиний пам'ятник Мартіну Лютеру в Чехії. Був змінений парк навколо історичної оглядової вежі, а також інші міські парки. Маленькі магазини замінили супермаркетами. У 2008—2010 проходив ремонт багатьох панельних будинків.
На цьому місці має відображатися графік чи діаграма, однак з технічних причин його відображення наразі вимкнено. Будь ласка, не видаляйте код, який викликає це повідомлення. Розробники вже працюють для того, щоби відновити штатне функціонування цього графіка або діаграми.
Ратуша в стилі бароко (1733). У 1814 в ратуші була сильна пожежа, проте в 1816 її повністю відновили. Згодом був надбудований ще один поверх. У XX столітті ратуша пройшла комплексну реконструкцію, потім в ній була бібліотека. З 2003 будівля знову виконує функцію міської ратуші.
Музей міста Аш був заснований в 1892, зараз він розташований в будівлі на Мікулаській вулиці. У музеї є колекція 25000 пар рукавичок з усієї Європи. Також варто оглянути цінні розп'яття, наявні в музеї.
Сальва Гурадіа (Salva Guradia) — кам'яний рельєф із зображеннями імператорських символів, що засвідчує факт звільнення міста Аш від повинності розміщення військ. Рельєф знаходиться в Аському музеї.
Оглядова вежа на пагорбі Гай була побудована в 1902—1903 рр. Архітектор — В. Крейс. Висота вежі 36 м.
Євангельська церква Святої Трійці була найвідомішою пам'яткою Аша. Церква була побудована в 1747—1749, в будівництві брало участь 2500 чоловік. Житель Аша Густав Гейпель на власні кошти купив для церкви найбільший у Західній Чехії орган. Церква згоріла дотла при реконструкції в 1960. У 2003 на місці церкви було організоване пам'ятне місце.
Пам'ятники та меморіали
Пам'ятник Гете зведений в 1932 на однойменній площі. Архітектор — Йоханнес Ватзал.
Пам'ятник Мартіну Лютеру датується 1883. Архітектор пам'ятника — Й. Рьоснер.
Меморіал жертвам Другої світової війни знаходиться там же і також по суті є обеліском.
Меморіал радянським воїнам, що допомагали звільняти прикордонні зони біля Аша.
Меморіал Бенешу знаходиться на Окружній вулиці, перед будівлею початкової школи.
Меморіал пам'яті звільнення Аша американськими військами стоїть на межі площі Масарика і Парку миру.
Пам'ятник Гейпелю. Густав Гейпель був міщанином довоєнного Аша, промисловцем і меценатом, що подарував місту великі земельні території і жертвував кошти. Пам'ятник відкритий в 1924 на Окружній вулиці.
Пам'ятник Кьорнеру знаходиться в парку біля Оглядової вежі. Це промисловець Аша, який жив в місті до війни.
Пам'ятник Яну знаходиться також в парку біля Оглядової вежі. Це спортсмен, який жив в місті до війни.