Афро-кубинський джаз

Афро-кубинський джаз
Стилістичні походження
Походження
Американці кубинського походження у Нью-Йорку, США
Типові інструменти

Афро-кубинський джаз — рання форма латиноамериканського джазу. Він поєднує афро-кубинські ритми клаве з джазовими гармоніями та прийомами імпровізації. Афро-кубинська музика має глибоке коріння в африканських ритуалах і ритміці.[1] Жанр виник на початку 1940-х років з кубинськими музикантами Маріо Бауза і Френком Грілло «Мачіто» в групі «Мачіто і його афро-кубинці» в Нью-Йорку. У 1947 році завдяки співпраці бібоп-трубача Діззі Гіллеспі та перкусіоніста Чано Посо на джазову сцену Східного узбережжя прийшли афро-кубинські ритми та інструменти, такі як конґа та бонґо. Ранні поєднання джазу з кубинською музикою, такі як «Manteca» та «Mangó Mangüé», зазвичай називали кубинським бібопом під назвою «кубоп».[2]

У перші десятиліття свого існування афро-кубинський джазовий рух був сильнішим у Сполучених Штатах, ніж на Кубі.[3] На початку 1970-х років Кенні Доргем[4] та його Orquesta Cubana de Música Moderna, а пізніше Irakere, принесли афро-кубинський джаз на кубинську музичну сцену, вплинувши на такі стилі, як сонго.

Примітки

  1. Cuba: Son and Afro-Cuban Music.
  2. Fernandez, Raul A. (2006). From Afro-Cuban Rhythms to Latin Jazz. University of California Press. с. 62. ISBN 978-0-520-93944-8.
  3. Acosta, Leonardo (2003). Cubano Be, Cubano Bop: One Hundred Years of Jazz in Cuba. Washington, D.C.: Smithsonian Books. ISBN 158834147X.
  4. Nastos, Michael G. Afro-Cuban – Kenny Dorham. AllMusic. Процитовано 9 лютого 2024.