1923 року його вперше вибрали до парламенту у складі Прогресивної партії. Невдовзі його обрали головою парламенту, тож 1930 року він очолив урочистості з нагоди тисячоліття Альтингу в долині Тінгветлір. 1931 року став міністром фінансів, а через рік — прем'єр-міністром країни. 1932—1934 рр — Міністр закордонних справ Ісландії. 1934 року вийшов із Прогресивної партії і на наступних парламентських виборах виступав як незалежний кандидат. З 1937 року належав до Соціал-демократичної партії.
Був членом парламенту аж до президентських виборів 1952 року, на яких переміг єдиного кандидата від Партії незалежності та Прогресивної партії Б'ярні Йонссона, ставши другим президентом Ісландії. Обіймав посаду президента чотири каденції поспіль, після кожної з яких (в 1956, 1960 та 1964) не мав суперників.
_(cropped).jpg)
