З 1974 був членом Муніципальної ради Рейк'явіка, з 27 травня1982 до 16 липня1991 - мерРейк'явіка. У 1989 був обраний заступником голови Партії незалежності, в 1991 - головою партії, і після її перемоги на парламентських виборах став прем'єр-міністром, сформувавши урядову коаліцію з Соціал-демократичною партією, в 1995 - з Прогресивною партією.
У 2004 пішов у відставку з поста прем'єр-міністра на користь лідера Прогресивної партії Гатльдоура Аусгрімссона, ставши замість нього міністром закордонних справ. У 2005 пішов з постів лідера Партії незалежності і міністра закордонних справ Ісландії, які зайняв Гейр Горде, і став головою ради губернаторів Центрального банку Ісландії.
