Атаманчук Роман Віталійович

У Вікіпедії є статті про інших людей із таким прізвищем: Атаманчук.
Атаманчук Роман Віталійович
 Солдат
Загальна інформація
Народження9 грудня 1992(1992-12-09)
Сергіївка
Смерть29 серпня 2014(2014-08-29) (21 рік)
Новокатеринівка
Псевдо«Добрий»
Військова служба
Роки служби2014
ПриналежністьУкраїна Україна
Вид ЗС Сухопутні війська
Рід військ Механізовані війська
Формування
 ДУК
Війни / битви

Війна на сході України

Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня

Рома́н Віта́лійович Атаманчу́к (9 грудня 1992(19921209) — 29 серпня 2014) — боєць Добровольчого українського корпусу «Правий сектор», учасник російсько-української війни.

Життєпис

Народився 1992 року в селі Сергіївка (Каховський район, Херсонська область). Батько був ковалем, Роман полюбляв йому допомагати. Проживав у м. Нова Каховка. Закінчив навчання в сергіївській школв; в 2011 році — закінчив Новокаховське ПТУ № 14, за спеціальністю «радіомеханік з обслуговування і ремонту радіотелевізійної апаратури». Працював приватним підприємцем за фахом.

Активіст Правого сектору, навесні 2014 року брав участь у роботі блок-посту біля Каховської ГЕС, добровольцем пішов на фронт. Боєць Добровольчого Українського Корпусу, псевдо «Добрий».

Загинув у боях за Іловайськ 29 серпня, під час виходу з оточення. Вважався зниклим безвісти, був знайдений за експертизою ДНК серед похованих під Запоріжжям Героїв. Опізнаний побратимами і родичами.

25 грудня 2014 року, Романа перепоховали у Сергіївці.

Залишились мама, дружина Ольга та син Данило, який народився 15 вересня 2014 року та старенька бабуся.[1]

Нагороди і вшанування

  • Нагороджений відзнакою ДУК ПС «Бойовий Хрест Корпусу» (посмертно)[2].
  • В 2021 році був нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[3].
  • 3 грудня 2015 року, у місті Нова Каховка, в ПТУ № 14 — відкрито меморіальну дошку випускникові Роману Атаманчуку[4].
  • Іловайський Хрест (посмертно)
  • Його портрет розміщений на меморіалі «Стіна пам'яті полеглих за Україну» у Києві: секція 4, ряд 1, місце 13
  • Вшановується 29 серпня на щоденному ранковому церемоніалі вшанування українських захисників, які загинули цього дня у різні роки внаслідок російської збройної агресії[5]

Примітки

  1. ↑ Мати Героя отримала орден
  2. ↑ Наказ № 148/18. pravyysektor.info. Офіційний сайт НВР Правий сектор. Архів оригіналу за 29 серпня 2021. Процитовано 29 серпня 2021.
  3. ↑ Указ Президента України від 12 березня 2021 року № 97/2021 «Про відзначення державними нагородами України»
  4. ↑ У Новій Каховці відкрили меморіальну дошку учаснику АТО Роману Атаманчуку. novakahovka.com.ua. Сайт Новокаховської міської територіальної громади. Архів оригіналу за 29 серпня 2021. Процитовано 29 серпня 2021. [Архівовано 2021-08-29 у Wayback Machine.]
  5. ↑ Ранковий церемоніал вшанування загиблих героїв 29 серпня

Джерела

Емблема Збройних сил України Це незавершена стаття про військового чи військову Збройних сил України.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.