Астрономічний інститут Академії наук Чеської Республіки
Астрономічний інститут Академії наук Чеської Республіки (чеськ. Astronomický ústav Akademie věd České republiky) — державна науково-дослідна установа у складі Академії наук Чеської Республіки. В основному займається зоряною та галактичною астрономією, дослідженням метеорів, сонячною астрономією та рухом космічних тіл. Інститут розташований в обсерваторії Ондржейов, приблизно за 35 км на південний схід від Праги. Окрема ділянка інституту розташована в Празі, в новій будівлі поруч з Геофізичним інститутом[cs]. ІсторіяАстрономічний інститут є прямим спадкоємцем Клементінської обсерваторії, заснованої на початку XVIII століття в єзуїтському колегіумі в комплексі Клементінум у Старому місті Праги. Датою заснування обсерваторії вважається 1751 або 1752 рік (в інших джерелах — 1750 рік)[3]. Влесне астрономічна вежа була завершена в 1722 році[4], але спочатку вона використовувалася в основному для оглядових цілей. Після скасування ордену єзуїтів обсерваторія відійшла до держави, а після Першої світової війни стала Державною обсерваторією. Тим часом у 1898 році фабричний робітник Йозеф Ян Фріч[cs] купив землю біля Ондржейова[cs] і побудував там свою обсерваторію. Він подарував її Чехословацькій державі в 1928 році. 1 серпня 1950 року на базі Державної обсерваторії створили Центральний астрономічний інститут, підпорядкований Центру наукових досліджень[cs]. Коли заснували Чехословацьку академію наук, колишній Центральний астрономічний інститут розділили на дві окремі робочі ділянки зі спільним господарським управлінням — Астрофізичну обсерваторію Чехословацької академії наук в Ондржейові і Лабораторію вимірювання часу Чехословацької академії наук в Празі. У 1954 році ці дві установи знову об'єднали, утворивши Астрономічний інститут Чехословацької академії наук. Його першим директором був Богуміл Штернберк у 1954—1968 роках. Обсерваторія далі розвивалася[5]. У 1949 році з'явилася будівля радіоастрономії, а через кілька років — сонячний відділ. У 1967 році введено в експлуатацію визначну пам'ятку обсерваторії — будівлю двометрового телескопа[cs] (за 2 роки до цього став до ладу і її експлуатаційний корпус). На початку 1980-х років зведено будівлю космічної лабораторії, де зараз також розміщується дирекція інституту. Після створення Чеської Республіки інститут перейшов до Академії наук Чеської Республіки. 1 січня 2007 року його перетворили — як і більшість академічних наукових установ — у державну науково-дослідну установу[6]. Області досліджень та структура інститутуВ Астрономічному інституті працює 161 співробітник (станом кінець 2020)[7], 68 % чоловіків і 32 % жінок. Більшість працівників працює в Ондржейові (адреса Fričova 298, 251 65 Ondřejov), і лише близько 20 % в новій будівлі в Празі[8]. Інститут поділяється на наукові відділи за тематикою досліджень[9]. Відділ міжпланетного середовищаВідділ міжпланетного середовища переважно займається спостереженнями за метеорами, а також кометами та астероїдами[9]. Цей відділ є центром Європейської болідної мережі і обробляє дані вимірювань з 7 країн. Він складається з двох робочих груп:
Зоряний відділДослідження зір є головним напрямком роботи зоряного відділу[9]. В основному відділ досліджує гарячі зорі класу B, а також моделі зоряних атмосфер, динаміку зоряного вітру і вивченню зоряних скупченнь, галактик й позагалактичних об'єктів. Для своєї роботи відділ, в основному, використовує телескоп Перка[cs] — найбільший рефлектор в Чехії з дзеркалом діаметром 2 м. До складу цього відділу входять робочі групи:
Сонячний відділВивченням Сонця займається сонячний відділ[9]. В основному, він зосереджений на сонячних спалахах. Так званий сонячний патруль спостерігає за Сонцем та проявами його активності (сонячними плямами тощо). Для спостережень тут використовуються як оптичні телескопи, так і радіотелескопи. Завдяки міжнародній співпраці супутникові дані доповнюють інформацію про сонячне випромінювання в ультрафіолетовій, рентгенівській та гамма-областях спектра. Відділ ділиться на робочі групи:
Відділ галактик і планетних системВідділ галактик і планетних систем розташований у Празі[9]. Він займається як вивченням впливу Сонячної системи на Землю (її форму, обертання, прецесію), так і явищ у далекому Всесвіті — наприклад, зореутворенням в галактиках. У нього входять робочі групи:
До складу цього відділу раніше входила Група динаміки штучних супутників, головним проєктом якої був мікроакселерометр Macek для вимірювання прискорення негравітаційного походження. Він був запущений, зокрема, в 1996 році на космічному кораблі Atlantis (рейс STS-79) і в 2003 році на чеському супутнику MIMOSA[cs]. Громадські заходиПубліка може ознайомитися з деякими частинами обсерваторії — особливо з історичними куполами та двометровим телескопом — з травня по вересень, коли у вихідні дні регулярні екскурсії проводяться[10]. Кілька робочих місць обсерваторії можна відвідати у вересні в межах загальнонаціональної акції «Ніч вчених»[cs][11] або у травні під час дня відкритих дверей[12]. Директори інститутуСписок директорів з моменту заснування Астрономічного інституту[13]:
Див. також
Примітки
Література
Посилання |