|
Астрагал еспарцетний
Астрага́л еспарце́тний (Astragalus onobrychis L.) — рослина роду астрагал родини бобових. Народні назви   Вовчий горошок степовий, горох гадючий, горох кошачий, портянець. Багаторічна трав'яна рослина. Стебла висотою 30-80 см, прямостоячі або висхідні, розгалужені. Листя непарноперисті, складаються з 15-31 листочків. Квітконоси довші за листя. Суцвіття — густа кисть, головчаста або довгаста. Квітки майже сидячі; чашечка короткозубчаста, віночок метеликовий, лилово-пурпуровий. Плід — довгасто-яйцеподібний, загострений, пухнастий боб, довший за чашечку. Насіння округло-брунькоподібне, червонувато-коричневе. Цвіте у червні — липні. Плоди дозрівають в липні — серпні. ЕкологіяРосте на степових ділянках, схилах, оголеннях, пісках. ПоширенняСередземноморський (причорноморсько-малоазійський) вид. Зустрічається зазвичай по всій Україні, за винятком лісових районів, де рідкісніший. Природний ареал
КласифікаціяДо Червоної книги України занесений Астрагал дніпровський (Astragalus borysthenicus), який у деяких джерелах розглядається як синонім Астрагала еспарцетного.[1] Всі частини Астрагала еспарцетного значно дрібніші ніж у Астрагала дніпровського. Листя довгасті, часто уздовж складені. Віночок рожево-ліловий. Зубці чашечки в 2-3 рази довше трубки трубки (у Астрагала дніпровського вони рівні трубці). Хімічний складРослина в період цвітіння містить 23,6 % протеїну, 3,9 % жиру, 20 % клітковини, 43,1 % безазотистих екстрактивних речовин. ЗастосуванняХороша кормова рослина, близька за поживністю до еспарцету. Перспективна для посівів при залуженні крутих схилів. Декоративне, придатне для великих барвистих масивів. Застосування у народній медициніВ народній медицині використовується трава, корінь і насіння. В листках і стеблах містяться алкалоїди, а також аскорбінова кислота. Див. такожПриміткиДжерела
Посилання
|
||||||||||||||||||||||||||||
