Арґішті Ⅰ

У Вікіпедії є статті про інших людей з іменем Арґішті.
Арґішті Ⅰ
 Редагувати інформацію у Вікіданих
Цар Урарту
786 до н. е. — 764 до н. е.
Попередник: Менуа
Наступник: Сардурі II
 
Народження: 827 до н. е. Редагувати інформацію у Вікіданих або невідомо[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Смерть: 764 до н. е.[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна: Урарту Редагувати інформацію у Вікіданих
Батько: Менуа[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Мати: Taririad Редагувати інформацію у Вікіданих
Діти: Сардурі II Редагувати інформацію у Вікіданих

CMNS: Медіафайли у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Арґішті Ⅰ (Арґішті, син Менуа) — цар держави Урарту, період правління 786—764 рр. до н. е. Арґішті Ⅰ успішно відбив атаки Ассирії, розширив кордони Урарту в Закавказзі, заснував місто Еребуні на околиці сучасного Єревану.

Урарту під час правління Арґішті Ⅰ

У період правління Арґішті Ⅰ Урарту перебувала в зеніті своєї могутності. Завоювання батька Арґішті Ⅰ Менуа, перетнули шляхи стратегічних поставок заліза та коней з Західної Азії в Ассирію, що дало Урарту важливу перевагу перед сусідньою Ассирією. Колишня могутність Ассирії в Західній Азії перейшла, таким чином, до Урарту. Арґішті Ⅰ, однак, не намагався завоювати Ассирії, а лише успішно відбивав її спроби повернути собі втрачені торговельні шляхи. Крім цього, Арґішті Ⅰ здійснив ряд успішних походів в країну Мана, яка надовго потрапила під урартський вплив, а також суттєво просунув кордони Урарту в Закавказзі. Тут під час правління Арґішті Ⅰ було засноване місто Арґіштіхінілі на місці сучасного Армавіру і місто-фортеця Еребуні на пагорбі Арін-Берд поблизу сучасного Єревану, початкове населення якого склали полонені «країни Хатті». Фортеця Еребуні використовувалася надалі урартськими військами для походів у глиб району озера Севан.

Табличка часів Арґішті Ⅰ про заснування поселення на місці сучасного Єревану.
Знайдено 1950 року на пагорбі Арін-Берд, зберігається в музеї «Еребуні» у Вірменії.

Переклад напису: Величчю бога халді Арґішті, син Менуа, цю могутню фортецю побудував; встановив її ім'я Еребуні для могутності країни Біайні і для залякування ворожої країни. Земля була пустельною, могутні справи я тут зробив. Величчю бога халді Арґішті, син Менуа, цар могутній, цар країни Біайні, правитель міста Тушпи[2].

Сила урартскої зброї періоду правління Арґішті Ⅰ забезпечила стабільність усередині країни. Величезний обсяг будівництва зрошувальних каналів, зроблених батьком Арґішті Ⅰ Менуа, і внутрішня стабільність сприяли розвитку сільського господарства Урарту і збагаченню країни. Очевидно, основна активність Арґішті Ⅰ була зосереджена у Закавказзі, на території сучасної Вірменії — саме тут було виявлено дванадцять із відомих дев'ятнадцяти написів Арґішті Ⅰ. Можливо, в містах Арґіштіхінілі і Еребуні існували резиденції Арґішті Ⅰ. На території Закавказзя Арґішті Ⅰ продовжив діяльність свого батька — розвивав сільське господарство, садив виноградники, прокладав зрошувальні канали.

Примітки

  1. ↑ а б в Вірменська радянська енциклопедія / за ред. Վ. Համբարձումյան, Կ. Խուդավերդյան — Հայկական հանրագիտարան հրատարակչություն, 1974.
  2. ↑ Компіляція Б.Б. Піотровський на підставі публікаційМелікішвілі Г.А. Урартские клинообразные надписи / / Вісник древньої історії № 1, 1953 - № 1, 1954 та Оганесян К.Арін-Берд (Ганлі-тапа) - урартская крепость города Ирпуни / / Известия академії наук Вірменської РСР, № 8, 1951

Література

  • Піотровский Б.Б. Ванское царство (Урарту) / Орбелі Й.А. — Москва : Видавництво Східної літератури, 1959. — 286 с. — 3500 прим.
  • Мелікішвілі Г. О. Урартські клиноподібні написи = Урартские клинообразные надписи. — Москва : Издательство АН СССР, 1960.
  • Zimansky P. Ecology and Empire: The Structure of the Urartian State. — Chicago : The Oriental Institute of the University of Chicago, 1985. — (Studies in ancient oriental civilizations) — ISBN 0-918986-41-9.