Арістобул II

У Вікіпедії є статті про інших людей з іменем Арістобул.
Арістобул II
дав.-гр. Αριστόβουλος Β
Цар Юдеї
67 — 63 до н. е.
Попередник: Саломея Александра
Спадкоємець: Йоханан Гіркан II
 
Народження: 100 до н. е.
Смерть: 49 до н. е.
Причина смерті: отрути
Поховання: Єрусалим
Країна: Hasmonean Kingdomd
Рід: Хасмонеї
Батько: Александр Яннай
Мати: Саломея Александра
Діти: Антигон II, Александр II Яннай і Alexandrad

CMNS: Медіафайли у Вікісховищі

Арістобул II (Aristobulos II; бл 100 до н. е. — 49 до н. е. Рим) — юдейський цар з династії Хасмонеїв та первосвященник від 66 до 63 року до н. е.

Походження

Юдея за часів Арістобула II

Арістобул II був молодшим сином царя Александра Янная та цариці Саломеї Александри. Після смерті цариці Александри у 67 р. до н. е. владу отримує старший син Йоханан Гіркан II. Арістобул II проте маючи у своєму розпорядженні військову силу вважає Гіркана ІІ неспроможним царювати Юдеї. Боротьба за владу приводить до військового конфлікту у якій перемагає Арістобул ІІ. Йоханан Гіркан ІІ змушений відректися від влади і перейти до світського життя.

Боротьба за владу

Зі зміною влади частина знаті, що підтримувала Гіркана ІІ відчула себе у небезпеці. Очолював цю частину Антипатр Ідуменянин — батько Ірода І Великого. Він переконав Гіркана ІІ утекти до набатеїв. Цар набатеїв Арета ІІІ передав Йоханану Гіркану ІІ раніше завойовані у Юдеї міста для створення війська. У 65 році Йоханан Гіркан ІІ та Арета ІІІ з військами захопили Єрусалим та перемогли Арістобула.

Втручання Риму

За цими подіями пильно спостерігали і римські легіони. У 64 році до н. е. вони вмішуються у справи Юдеї, правда на запрошення обох ворогуючих сторін. Скавр — квестор і командир легіонів Гнея Помпея Великого витісняє Йоханана Гіркана ІІ та Арету ІІІ, та вирішує справу про владу на користь Арістобула.

Зимою 63/64 р. до н. е. Помпей проводить військову кампанію проти набатеїв і закликає братів зберігати мир. Арістобул ІІ розуміє небезпечність ситуації для нього та хоче зібрати у Єрусалимі сили проти Помпея. Помпей Великий несподівано з'являється із значною військовою силою перед Єрусалимом. Арістобул ІІ капітулює по трьох місяцях спротиву і здається на милість Риму. Помпей арештовує його і відправляє у Рим.

У 49 р. до н. е. Гай Юлій Цезар вирішує надати Арістобулу римські війська для відновлення його панування у Юдеї і тим самим використання його під час громадянської війни у Римі та протистоянні Цезаря з Помпеєм. Однак планам Цезаря не судилося збутися. Арістобул ІІ був отруєний у Римі за наказом Гнея Помпея Великого.

Набальзамоване тіло Арістобула вислали в Юдею у фортецю Александрейон[1].

У той же рік (49 р. до н. е) страчено у Александрії старшого сина Арістобула ІІ — Александра. Його другий син Антігон також повставав проти Риму і був останнім царем з династії Хасмонеїв. Царював у 40–37 р. до н. е.

Примітки

  1. ↑ Flavius Josephus: Antiquitates iudaicae. Книга XIV 7,4.

Посилання