Антипатр Ідуменянин
Антипатр Ідуменянин (івр. אנטיפטרוס האדומי; бл. 100 до н. е. — 43 до н. е.), ідумеєць — римський управитель Юдеї, батько Ірода I Великого, засновник династії Іродіадів. ЖиттєписСин Антипа, або Антипатра, якого Александр Яннай, цар Юдеї, зробив правителем Ідумеї. Увійшовши в милість до Помпея, Антипатр став опікуном царя і первосвященика Гіркана II, сина Александра Янная і фактичним правителем підкореного римлянами єврейського народу. Своє становище Антипатр зміцнив ще більше, коли під час боротьби Помпея з Цезарем надав останньому важливу допомогу. Він надає допомогу Цезарю у його війні проти Александрії й отримав натомість 48 року до н. е. посаду прокуратора Юдеї . Антипатр Ідуменянин фактично захопив юдейський престол у свої руки і хоча носив тільки даний йому Цезарем титул прокуратора, або епітропа, всієї Юдеї, насправді став її правителем. Антипатр був одружений з набатейською принцесою Ціпрою, від якої у нього було п'ятеро дітей: Фазаель, Ірод, Йосиф, Ферор і дочка Саломея. За згодою царя Гіркана Антипатр зробив свого старшого сина Фазаеля управителем Єрусалима, а молодшого Ірода — Галілеї. Він помер від отруєння 43 року до н. е. Примітки
ПосиланняАнтипатр Ідуменянин у Jewish Encyclopedia [Архівовано 27 травня 2012 у Wayback Machine.](англ.) |