З 1951 по 1952 грав з Ворделлом Греєм. Після однорічних гастролів з Лайонелом Гемптоном в Європі і США (1952—53), оселився в Нью-Йорку, де очолював разом з Джиджі Грайсом гурт у 1954—56 роках. У 1955 році виступив з гуртом Чарльза Мінгуса і квінтетом Лестера Янга на Ньюпортському джазовому фестивалі. Грав з Горасом Сільвером (1956—58), Джеррі Малліганом (1958—59), з яким взяв участь у записі саундтреків до кінофільмів «Я хочу жити!» (1958), «Підземні» (1960). У 1959 році разом з Бенні Голсоном створив гурт The Jazztet, з яким грав разом до 1962 року. Саме приблизно у цей період Фармер переключився з труби на флюгельгорн, часто працював з Джимом Голлом (1962—64); потім знову створив новий квінтет за участі Стіва Куна.
Після того як пропрацював в Європі з 1965 по 1966 роки, повернувся до США і очолив комбо з Джиммі Гітом. У 1968 році переїхав до Відня і приєднався до Симфонічного оркестру Віденського радіо; також працював з біг-бендами Кларка-Болланда і Петера Гербольцгаймера. Гастролював в Європі та на Сході з гуртом Джиммі Сміта (1972). У 1970-х зрідка повертався до США, однак частіше став виступати у 1980-х.
Організував новий The Jazztet з Голсоном на деякий час (1982). У 1980-х і 1990-х щороку в Нью-Йорку очолював гурти, спочатку в клубі Sweet Basil з Кліффордом Джорданом, пізніше у Village Vanguard з Джеромом Річардсоном, Роном Блейком. У 1991 році почав грати на флюмпеті, новому духовому інструментів, що поєднує трубу і флюгельгорн, який спеціально для Фармера створив майстер Девід Монетт. Його грі завжди були притаманні послідовний ліризм, чутливість; ці властивості ще більше посилились і поглибились у 1990-х. У 1994 році виступив на Коркському джазовому фестивалі.
Помер 4 жовтня1999 року в Нью-Йорку у віці 71 року.