Артинський ярус

Система/ Період	Відділ/ Епоха	Ярус/ Вік	Вік (млн років)
Тріас, T	Нижній/Ранній, T1	Індський, T1i	молодше
Перм, P	Лопінгій, P3	Чангсінзький, P3c	251,902	254,14
		Вучапінзький, P3v	254,14	259,1
	Гваделупій, P2	Кептенський, P2c	259,1	265,1
		Вордійський, P2w	265,1	268,8
		Роудський, P2r	268,8	272,95
	Цисуралій, P1	Кунгурський, P1k	272,95	283,5
		Артинський, P1art	283,5	290,1
		Сакмарський, P1s	290,1	295,0
		Ассельський, P1a	295,0	298,9
Карбон, C	Верхній/Пізній, C3	Гжельський, C3g	древніше
Підрозділи Тріасової системи наведені згідно МКС, станом на 2018 рік[1].
п о р

Арти́нський вік і ярус — середній вік ранньопермської епохи пермського періоду.

Провідними скам'янілостями є амоніти:

• Artinskia artiensis,
• Medlicottia orbignyana,
• Paragastrioceras jassae,
• форамініфери, брахіоподи та ін.

Відклади Артинського ярусу поширені у Північній Америці, Центральній Азії, в Росії — на Уралі та в Приураллі.

Рифові вапнякові масиви Артинського ярусу Приуралля містять промислові поклади нафти.

Назва Артинський ярус уведена О. П. Карпінським 1874 за місцем перших знахідок (околиці Артинського заводу на Уралі).

Примітки

1. Chart/Time Scale : [англ.] : [арх. 22 червня 2019 року] // stratigraphy.org. — International Commission on Stratigraphy. — Дата звернення: 22 червня 2019 року.

Література

• Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2004. — Т. 1 : А — К. — 640 с. — ISBN 966-7804-14-3.

Посилання

• (англ.) Міжнародна стратиграфічна шкала [Архівовано 30 травня 2014 у Wayback Machine.] на сайті Міжнародної комісії з стратиграфії.

←

Перм Цисуралій Гваделупій Лопінгій Асселій | Сакмарій | Артин | Кунгур Родій | Вордій | Кептеній Вучапінг | Чангсінг

→

Портал «Геологія»   Портал «Палеонтологія»