Арсеній (Желиборський)

Арсеній
Народився1618
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Желиборський.

Арсеній Желиборський[a] гербу Сас[1] (також Желіборський; у світі Андрій Желиборський; 1618 — 18 вересня 1662[2] / 1663[3]) — український церковний діяч, видавець, автор повчань. Архієрей Константинопольської православної церкви, єпископ Галицький, Львівський і Кам'янець-Подільський з 1641 до 1663 року після Єремії (Тиссаровського). Представник руського шляхетського роду Желиборських.[4]

Життєпис

Народився в 1618 році. Отримав добру освіту. Перебував при дворі короля Владислава IV в свиті надвірного маршалка Адама Казановського[5].

Після смерті Єремії ставропігійське духівництво та шляхта побоювались, що львівський латинський архієпископ може вплинути на вибори нового єпископа. Тому одразу ж після похорон новим єпископом одноголосно обрали Андрія Желіборського. Однак, Петро Могила відмовився визнати ці вибори, оскільки вони відбулись без його відома й не в столиці єпископії. Він призначив нові вибори, які відбулися 5 квітня 1641 року у Львові в Собор святого Юра. Желіборського обрали першим кандидатом, а другим — Данила Балабана. Їх подали королю та митрополиту, які затвердили першого з них[5].

Як королівський посол брав участь у перемовинах з Богданом Хмельницьким 1648 року, з Іваном Виговським у Гадячі 1658 року. Сприяв діяльності друкарні у Львові (з 1644 року). За показами полоненого шляхтою на початку повстання Хмельницького козацького посланця Яреми Кончевича, владика допомагав повстанцям купувати зброю, порох, набої[6]. Підтвердив[b] статут церковного братства, яке діяло при церкві святого Миколая на Адамівці (нині в межах Бережан)[7].

Зауваги

  1. ↑ Маврицій Мацішевський у своїй монографії вказав його прізвище як Żelibowski → див.: Maciszewski M. Brzeżany w czasach Rzeczypospolitej Polskiej. — Brody, 1910. — S. 117. (пол.)
  2. ↑ Автор статті вказав його прізвище як Жилібовський → див.: Тихий Б. Церква святого Миколи на Адамівці // Пам'ятки України. — К., 2013. — спецвипуск № 2 (191) (лип.). — С. 40.

Примітки

  1. ↑ Kronika domowa Dzieduszyckich [Архівовано 21 листопада 2015 у Wayback Machine.]. — Lwów: Drukarnia «Zakładu narodowego im. Ossolińskich», 1865. — dod. — S. 40. (пол.)
  2. ↑ Арсеній Желиборський / Сайт Львівської єпархії УПЦ МП. Архів оригіналу за 21 листопада 2015. Процитовано 10 червня 2014. [Архівовано 2015-11-21 у Wayback Machine.]
  3. ↑ Крип'якевич І. П. Історичні проходи по Львові… — С. 163.
  4. ↑ Василь Кметь. Арсеній Желиборський (1641—1662) єпископ Львівський, Галицький і Кам'янецький / Офіційний сайт Львівсько-Сокальської єпархії УПЦ КП. Архів оригіналу за 14 липня 2014. Процитовано 10 червня 2014. [Архівовано 2014-07-14 у Wayback Machine.]
  5. ↑ а б Зубрицький, 2011, с. 145.
  6. ↑ Новицький І. Адам Кисіль, воєвода київський // В. Щербак (упорядник, автор передмови). Коли земля стогнала. — К. : Наукова думка, 1995. — С. 346. — ISBN 5-319-01072-9. (рос.)
  7. ↑ Тихий Б. Церква святого Миколи на Адамівці // Пам'ятки України. — К., 2013. — спецвипуск № 2 (191) (лип.). — С. 40.

Джерела та література

Посилання

Вікіцитати містять висловлювання від або про: Арсеній (Желиборський)