Армянськ

Армянськ
Герб Армянська Прапор Армянська
Основні дані
Країна	Україна
Область	Автономна Республіка Крим (окупована й анексована Росією)
Район	Перекопський район
Засноване	1736
Статус міста	з 1991 року
Населення	▼22 286 (01.01.2014)[1]
Агломерація	24 759 (міськрада, 01.01.2014)
Площа	16,2 км²
Густота населення	1375.68 осіб/км²
Поштові індекси	96012—96016
Координати	46°06′41″ пн. ш. 33°41′30″ сх. д.
Висота над рівнем моря	10 м
Водойма	Північно-Кримський канал
Назва мешканців	армяня́нин армяня́нка армяня́ни
Відстань
Найближча залізнична станція	Армянськ
До обл./респ. центру
- фізична	126 км
- залізницею	170 км
- автошляхами	141 км
До Києва
- фізична	534 км
- залізницею	694 км
- автошляхами	668 км
Міська влада
Адреса	92012, Автономна Республіка Крим, м. Армянськ, вул. Сімферопольська, 7
Вебсторінка	Армянська міськрада
Міський голова	Демидов Валентин Валентинович
Армянськ у Вікісховищі Карта Армянськ Армянськ

Армя́нськ (МФА: [ɐrˈmʲanʲsʲk] ( прослухати); до 1921 року — Ермєні́ База́р, крим. Ermeni Bazar) — місто в Україні в Перекопському районі у складі Автономної Республіки Крим. Колишнє місто республіканського підпорядкування.

Назва

До 1921 року місто мало назву Ермєні Базар (крим. Ermeni Bazar — вірменський базар), однак пізніше назву скоротили до Ермєні (крим. Ermeni, вірм. Արմյանսկ). Потім уживалася винятково зросійщена назва Армянськ (рос. Армянск), яка збереглася і донині.

Географія

Місто розташоване на Перекопському перешийку між Чорним морем і затокою Сиваш. Через нього проходить Північно-Кримський канал. Розташоване за 141 км на північ від Сімферополя (автошлях E97 Н05). Є залізнична станція на залізниці Херсон-Джанкой.

Населення

Населення — 22,5 тис. осіб у 2011 році, 24,5 тис. — станом на 2001 рік.

Національний склад населення за українським переписом 2001[2] та переписом окупаційної російської влади 2014.

	2001		2014
	чисельність	частка, %	чисельність	частка, %
росіяни	14 969	55,7	13 754	56,3
українці	9 722	36,2	6 618	27,1
кримські татари	949	3,5	704	2,9
білоруси	299	1,1	163	0,7
вірмени	94	0,3	69	0,3
татари	87	0,3	307	1,3
молдовани	85	0,3	67	0,3
азербайджанці	82	0,3	119	0,5

За даними перепису населення 2001 року, у місті мешкало 24 508 осіб[3]. Мовний склад населення міста був таким[4]:

Мова	Число ос.	Відсоток
українська	4093	16,7
російська	19751	80,59
кримськотатарська	422	1,72
білоруська	42	0,17
вірменська	32	0,13
молдовська	17	0,07
болгарська	10	0,04
циганська	5	0,02

Історія

Поблизу Армянська виявлено крем'яні знаряддя праці доби неоліту. На околицях селища і берегах солоних озер до наших днів збереглася велика кількість курганів з похованням доби бронзи і скіфо-сарматських часів. Виявлено також залишки античного і середньовічного поселень. Неподалік Армянська, через весь Перекопський перешийок від Каркінітської затоки до Сиваша, проходять рів та вал довжиною 8 км, завширшки 40—45 метрів, висотою близько 20 метрів, споруджені, ймовірно, у далекі скіфські часи. Існує думка, що в давнину рів був каналом, який з'єднував Чорне й Азовське моря.[5]

У XVII столітті на місці сучасного Армянська існував перевалочний торговий пункт на так званому Чумацькому шляху, де чумаки міняли різні товари на сіль. У 1730-х роках сюди переселилася значна частина жителів містечка Перекоп, переважно вірмени і греки. 1736 року це поселення назвали Ермєні Базар (Вірменський Базар). З часом воно стало значним центром збуту овечих шкур і шерсті, перепродажу солі, яку видобували в навколишніх озерах.

Зайнятий нацистськими військами в ході Другої світової війни 26 вересня 1941 року. Вже 27 вересня 1941 49-а кавалерійська дивізія вибила з Армянська німців, проте 30 вересня 1941 року радянські частини відступили до Литовського півострова. Відвойований радянськими військами 11 квітня 1944 року.

1954 року у складі Кримської області був приєднаний до Української РСР.

З 1968 року Армянськ — селище міського типу, а в 1991 році одержало статус міста.

З 1991 року — у складі незалежної України.

У березні 2014 року незаконно анексований Російською Федерацією.

У серпні 2018 стався викид шкідливої хімічної речовини на прилеглому заводі.

Економіка

Автостанція

Провідні підприємства:

• Кримське державне ЗАТ «Кримський Титан» — виробляє двоокис титану, сірчану кислоту, мінеральні добрива, замінований російськими військами 31 травня 2023 року.
• Завод залізобетонних виробів

Соціальна сфера

Центр культури та дозвілля Армянська «Титан»

У місті чотири загальноосвітніх і музична школи, вище професійно-технічне училище, філіал Херсонського національного технічного університету; центральна міська лікарня; Центр культури та дозвілля Армянська «Титан», 3 бібліотеки, історичний краєзнавчий музей; ДЮСШ, футбольний клуб «Титан», клуб бігунів «Тонус».

Діють відділення літературно-музичний клуб «Каркиніт», Асоціація живописців, Свято-Георгіївська та Святого Миколая церкви УПЦ МП, мечеть Ермені Базар Джамісі.

До 2014 року працювали відділення «Промінвестбанку», «Укрексімбанку», «Правексбанку», «Ощадбанку».

Пам'ятники, пам'ятки

• Пам'ятки архітектури — Християнська церква (XVIII століття), історичний заповідник «Перекопський вал».
• Пам'ятники — танк Т-34 та катюша.

На території Армянської міськради Криму нараховується 12 пам'яток архітектури, усі — місцевого значення.

Відомі люди

У місті народились:

• Манук Магдесян — вірменський художник.
• Митрофан Король (1874—1920) — український поет і драматург.
• Ілля Казас — видатний караїмський просвітитель, педагог і поет.
• Емілія Лебедеєва — караїмська громадська діячка, караїмознавиця, педагогиня і краєзнавиця.
• Петро Кованько — український правознавець і економіст.
• Сергій Палічук — український військовий, позивний Окунь, загинув 5 січня 2024 року, за день до свого 53-річчя, під час виконання службових обов’язків поблизу села Богданівка, що в Бахмутському районі Донеччини.[6]

У місті деякий час працював художник Микола Самокиш.

Галерея

• 
  Пам'ятник Т-34
• 
  Пам'ятник «Катюші»
• 
  Парк Хіміків
• 
  Монумент пам'яті депортації

Див. також

• Викид в Армянську

Примітки

1. Статистичний збірник «Чисельність наявного населення України» на 1 січня 2015 року (PDF, XLS)
2. Архівована копія. Архів оригіналу за 28 серпня 2012. Процитовано 4 вересня 2013. [Архівовано 2012-08-28 у Wayback Machine.]
3. Населення населених пунктів Автономної Республіки Крим за даними перепису 2001 року. Архів оригіналу за 7 вересня 2014. Процитовано 11 лютого 2014. [Архівовано 2012-10-20 у Wayback Machine.]
4. Розподіл населення за рідною мовою, Автономна Республіка Крим. Архів оригіналу за 26 червня 2013. Процитовано 25 травня 2022. [Архівовано 2016-03-06 у Wayback Machine.]
5. Історія міст і сіл Української РСР. Кримська область. — К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1970.
6. Солдат Сергій Палічук зазнав смертельного поранення внаслідок ворожої атаки з безпілотника. Меморіал жертв війни (укр.). Процитовано 29 жовтня 2024.

Джерела та література

• Верменич Я. В. Армянськ [Архівовано 17 квітня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2003. — Т. 1 : А — В. — С. 124. — ISBN 966-00-0734-5.
• П. Д. Підгородецький. Армянськ [Архівовано 12 березня 2017 у Wayback Machine.] // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001­–2024. — ISBN 966-02-2074-X.

Посилання

• Армянськ інформаційний [Архівовано 12 лютого 2011 у Wayback Machine.]
• стаття Армянськ — Інформаційно-пізнавальний портал | Кримська область у складі УРСР [Архівовано 27 вересня 2013 у Wayback Machine.] (На основі матеріалів енциклопедичного видання про історію міст та сіл України, том — Історія міст і сіл Української РСР. Кримська область. — К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1970. — 992 с.)
• Морська хроніка (рос.) [Архівовано 10 травня 2021 у Wayback Machine.]

Херсонська область (Каланчацький район)		Херсонська область (Чаплинський район)
Перекопська затока		Сиваш
Перекопська затока	Красноперекопський район	Красноперекопський район