|
Аполлонов Аркадій Миколайович
Арка́дій Микола́йович Аполло́нов (18 березня 1907, місто Балашов Саратовської губернії, тепер Саратовської області, Російська Федерація — 3 серпня 1978, місто Москва, тепер Російська Федерація) — радянський діяч органів державної безпеки, заступник народного комісара внутрішніх справ СРСР, заступник міністра державної безпеки СРСР, генерал-полковник. Депутат Верховної Ради СРСР 2-го скликання. БіографіяНародився в родині залізничного робітника Миколи Боголюбова (Аполлонова). У 1921 році закінчив 5 класів середньої школи в місті Балашові. У червні 1921 — вересні 1923 року — чорнороб залізничної станції Балашов. З вересня 1923 до вересня 1924 року був безробітним у Балашові. У вересні 1924 — вересні 1927 року — курсант Саратовського піхотного училища РСЧА. У жовтні 1927 — березні 1930 року — командир взводу 34-го дивізіону військ ОДПУ в місті Саратові. У березні 1930 — листопаді 1931 року — командир взводу 7-го полку військ ОДПУ в місті Саратові. Член ВКП(б) з липня 1931 року. У листопаді 1931 — червні 1932 року — слухач хімічних курсів удосконалення командного складу РСЧА в Москві. У червні 1932 — червні 1933 року — командир–керівник тактики Гомельської хімічної школи військ ОДПУ. У червні — липні 1933 року — начальник лабораторії хімічного дивізіону 4-ї прикордонної школи ОДПУ в Саратові. У липні 1933 — лютому 1935 року — в.о. начальника штабу хімічного дивізіону 4-ї прикордонної школи ОДПУ—НКВС у Саратові. У лютому — червні 1935 року — в.о. помічника командира дивізіону з технічної частини 4-ї прикордонної школи НКВС у Саратові. У червні 1935 — червні 1936 року — командир–керівник тактики 4-ї прикордонної школи НКВС у Саратові. У червні 1936 — січні 1939 року — слухач Військової академії РСЧА імені Фрунзе. 8 березня 1939 — 19 квітня 1940 року — заступник начальника Головного управління прикордонних військ НКВС СРСР. Під час радянсько-фінської війни від листопада 1939 до 1940 року — заступник командувача армії. 19 квітня 1940 — 11 березня 1941 року — начальник організаційно-стройового управління і заступник начальника Головного управління прикордонних військ НКВС СРСР. 11 березня — 27 липня 1941 року — начальник організаційно-стройового управління Головного управління прикордонних військ НКВС СРСР. 27 липня — 31 липня 1941 року — в.о. начальника Головного управління прикордонних військ НКВС СРСР. 31 липня 1941 — 11 лютого 1942 року — начальник Головного управління внутрішніх військ НКВС СРСР. Одночасно, з 7 серпня 1941 року — член Центральної атестаційної комісії НКВС СРСР. 11 лютого — 11 березня 1942 року — в.о. начальника військ НКВС СРСР з охорони особливо важливих підприємств. 11 березня 1942 — 25 квітня 1946 року — заступник народного комісара (міністра) внутрішніх справ СРСР з військ. Одночасно, 28 жовтня 1944 — 27 березня 1946 року — начальник Головного управління внутрішніх військ НКВС СРСР. 25 квітня 1946 — 2 квітня 1948 року — заступник міністра внутрішніх справ СРСР. Одночасно, в червні 1946 — квітні 1948 року — голова центральної ради Добровільного спортивного товариства «Динамо». 2 квітня 1948 — 31 грудня 1950 року — голова Комітету у справах фізичної культури та спорту при Раді міністрів СРСР. 31 грудня 1950 — 26 серпня 1951 року — заступник міністра державної безпеки СРСР з військ. З серпня до вересня 1951 перебував у розпорядженні ЦК ВКП(б), з вересня до листопада 1951 року — в розпорядженні Військового міністерства СРСР. У листопаді 1951 — грудні 1953 року — слухач Військової академії Генерального штабу імені Ворошилова. У грудні 1953 року звільнений із кадрів Міністерства оборони СРСР через хворобу. З грудня 1953 року — на пенсії в Москві. Помер 3 серпня 1978 року, похований на Кунцевському цвинтарі Москви. Звання
Нагороди
Джерела
Примітки |
||||||||||||||||||||||||||
