|
Анурадхапура
Анурадхапура — місто в Шрі-Ланці, столиця Північно-Центральної провінції. Розташоване за 208 км на північ від Коломбо на р. Аруві. Мешканці — понад 50 тис. чол. (2002 р.) Переробка сільськогосподарських продуктів, кустарні промисли (різьба по дереву); туризм; місце паломництва буддистів. КліматМісто знаходиться у зоні, котра характеризується кліматом тропічних саван. Найтепліший місяць — квітень із середньою температурою 29.2 °C (84.6 °F). Найхолодніший місяць — січень, із середньою температурою 25.3 °С (77.5 °F).[2]
ІсторіяАрхеологіяПерше поселення на місці сучасного міста виникло в VI сторіччі до н. е. Археологічні розкопки на Шрі-Ланці свідчать, що перші поселення людини в районі Анурадхапури належать до V сторіччя до н. е. Стародавнє місто377 до н.е. місто (під назвою Анурадха) стає столицею першого сингальського королівства на острові. Згідно з індоарійською астрологічною традицією, місто було названо на честь зірки в сузір'ї Скорпіона — Антареса. Участь у будівництві та розвитку міста взяли генерал принца Віджая (основоположника сингальською раси) і племінник Віджая. 380 р. до н. е. король Пандукабьхая затвердив Анурадхапуру столицею першого сингальської держави. На захід від міста він побудував резервуар Басава Кулам для постачання водою зростаючого населення міста. У період свого розквіту, місто розташовувалося на площі 52 км², а населення становило кілька десятків тисяч чоловік. Воно мало чітке планування, на околицях існувала розгалужена система зрошувальних каналів. У добре спланованованому місті двоповерхові будинки були звичайним явищем. Були побудовані водопровід (1 ст. н. е.), дороги і мости, палаци, монастирі, храми, лікарні і кладовище. Анурадха динамічно розвивалася як торговий центр; відзначена на картах Клавдія Птолемея. Середньовічне містоПостійні інтервенції держав південної Індії призвели до того, що місто було зруйновано і спалено 993 року, а столицю перенесено до Полонаруви. У XI сторіччі н. е. місто було зруйноване правителями південно-індійської тамільської держави Чола, які захопили острів. І хоча наступні правителі відновили багато великих монументи Анурадхапури, місто не змогло повернути свою колишню велич. Згодом місто занепало і заросло джунглями. Англійські мисливці виявили руїни міста 1820 року. Тільки 1912 року розпочалися перші серйозні археологічні розкопки. Анурадхапура, місто монастирів і ступ, залишалася столицею протягом 1400 років. Історія Анурадхапури — це історія правління 113 князів, багато з яких внесли величезний внесок у розвиток міста і держави. Стародавні пам'яткиУ центрі та околицях сучасної Анурадхапури збереглися численні пам'ятки старовини (внесені до списку всесвітньої культурної спадщини ЮНЕСКО):
РелігіяАнурадхапура — це не тільки стародавня столиця Шрі-Ланки, але й святе місто. Щороку тисячі віруючих здійснюють паломництво до святих місць, яких на території міста вісім: дерево-Бо та сім дагоб. Руїни кількох монастирських комплексів знайдено у стародавньому місті. Два з них — Джетавана і Абгайягірі — включено до плану реставрації фонду Культурного Трикутника. Монастир Абхаягірія розташований у північній частині стародавнього міста на площі близько 235 гектарів. З хронік Махавамса відомо, що монастир був побудований у I сторіччі до н. е. королем Валагамбаху (Vattagamini Abhaya) за часів його другого правління (89 — 77 рр. до н. е.) Валагамба I став королем 103 року до н.е., але був позбавлений влади через 5 місяців інтервентами з Індії. Вдруге він зійшов на трон 89 до н. е. і правив протягом 12 років. Монастир був побудований для групи ченців, вигнаних за єресь з монастиря Махавіхара (Анурадхапура), які створили нову течію буддизму Махаяна (ліберальніший напрямок буддизму, не заперечує богів). Незабаром популярність вчення та монастиря поширилася далеко за межі Щрі-Ланки, включаю Індію, Китай та Індонезію, залучаючи науковців з усього всього світу. На жаль, монастирські записи не збереглися, а хроніки Махавамса, що писалися в монастирі Махавхара, не приділили значної уваги конкуруючій секті, тому історія північного монастиря здебільшого невідома. Одним із завдань проекту фонду Культурного Трикутника і є заповненням білих плям в історії Шрі-Ланки. ПриміткиДжерела
Див. такожПосилання
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
